Ось і настає новий рік 2013. За китайським календарем це рік Змії. Усім відома приказка – "Як зустрінеш новий рік, так його і проживеш". Цей рік є багатообіцяючим, оскільки про нього дуже багато наговорили в 2012. Який він буде, цей 2013 рік, побачимо. Але достеменно відомо, що він як і кожний новий принесе нам нові враження, зміни. 
    Талісман 2013 року – Чорна водяна Змія, яка вступить в свої права 10 лютого 2013 і триватиме по 31 січня 2014. Змія обіцяє нам море різноманітності і несподіванок. Життя, у багатьох відношеннях, стане приємніше і веселіше.
     У рік Змії потрібно заздалегідь все планувати і правильно оцінювати, перш ніж що-небудь робити. Потрібно стати у багато разів обережніше і обачнішими. 2013 рік вимагатиме, в першу чергу, мудрих і виважених рішень. Будь-яка агресія не характерна, але вже якщо буде проявлена, то пощади нікому чекати не варто.    
     Роки Змії рідко бувають напруженими та динамічними. Подивіться на їх символ – змію, порівняйте повадки цього плазуна з повсякденним життям, і ви легко зрозумієте, чого очікувати в період правління Змії. Змія – це прихована повільність, це мудрість, витривалість і терпіння, тому і протягом року основний упор слід робити на творчість і освіту, підвищення кваліфікації, пошуки відповідей на складні питання.
    Привітання з новим роком є його початком, привітання з новим роком як проголошення початку чогось нового. Новий рік  це сімейне свято, збирайтесь у колі сім'і, друзів, знайомих. Не святкуйте його наодинці. Вірте в краще і все буде у вас добре. 

      З Новим 2013 роком

Колектив бібліотеки-філії №3 щиро 

вітає усіх читачів з 

Днем святого Миколая!!!

 Свято cв. Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом. Напередодні діти, зазвичай, пишуть Миколаєві листа, у якому розповідають про свої добрі вчинки протягом року, а в ніч з 18 на 19 грудня він приносить їм миколайчики – приємні подарунки за гарну поведінку і кладе їх під подушку або у чобітки.
  18 грудня для учнів 3-В класу НВК №7 особливо незабутньою стала зустріч у бібліотеці-філії №3. Там відбулося справжнє народознавче свято "Святий Миколай на землю сходить". Адже саме дитяча відвертість, щирість та безпосередність – це завжди тонкі і ніжні емоції.

   
  Від бібліотекарів школярі дізналися про історію виникнення свята, про традиції святкування його у інших країнах, прослухали легенди про святого. Під час зустрічі діти з великим задоволенням читали вірші та демонстрували миколайчики, виготовлені своїми руками.
  На згадку про свято третьокласники отримали подарунки від працівників бібліотеки. Це збентежило їхні маленькі серця. Було гамірно, весело й цікаво настільки, що малеча ще довго-довго не хотіла розходитися по домівках.

     4 листопада бібліотека-філія №3 провела літературну годину "Мудрості вселюдської скарбниці відкривав", яка приурочена дню народження Григорія Савича Сковороди. Він був великим патріотом, прищеплював народу священне почуття любові до своєї Батьківщини. Серце його горіло вогнем любові, ненависті, правди і розуму. Світ ловив його, але так і не спіймав.

Давно минули ті часи,

Коли ходив Сковорода

Землею,повної краси,

Як панувала в ній біда.

Паперові чи електронні книги?

  Незважаючи на те, що з кожним днем кількість людей, що відмовляються від звичайних паперових книг на користь легких функціональних електронних пристроїв, невпинно зростає, до цих пір чималу кількість читачів віддають перевагу традиційному варіанту книг. Як правило, такий вибір мотивується тим, що електронну книгу можна потримати в руках, в ній текст представлений суцільним потоком. Але все це вже давно пішло в минуле, в той час як сучасні пристрої надають масу переваг в порівнянні зі звичайними книгами, і виключають недоліки, властиві їм.

  Основною перевагою електронної книги є те, що в неї одночасно можна вмістити всю свою бібліотеку. Враховуючи те, що паперові книги важать чимало, їх завжди носити з собою вельми проблематично, особливо коли мова йде про подорожі, відрядження і т.д. Крім того, книги сьогодні – майже розкіш, яка обходиться недешево, в той час як пристрій потрібно купити тільки один раз і буквально після прочитання 10-20 книг він себе окупить.

 Сьогодні скачати книги в будь-якому форматі для будь-якого електронного пристрою для читання можна на спеціалізованих сайтах абсолютно безкоштовно. Важливо й те, що книги далеко не завжди швидко з’являються на прилавках магазинів, у той час як в Інтернеті література поширюється дуже швидко. Більше того, багато авторів в день презентації твору, разом з видавництвом друкованих книг, відразу ж «заливають» в мережу електронний варіант. І в Інтернеті представлений вибір всіляких книжок набагато більш різноманітний, ніж в хорошому книжковому супермаркеті – тут можна знайти не тільки художні твори і підручники, а й досить специфічні словники і спеціальну літературу, щоб виконати, наприклад, переклад з японської мови або екзотичні прислів’я народів Африки.

    Істотною перевагою в порівнянні зі звичайними книгами є можливість зберігати позначки, закладки, цитати, копіюючи їх в окремий файл прямо з тексту. Для цього потрібно натиснути тільки всього кілька кнопок, після чого фрагмент тексту,що вам сподобався буде вирізаний і збережений. Для тих, хто читає книги вдумливо і любить перечитувати, відзначати цікаві думки і висловлювання, така можливість є унікальною.

  Сучасні електронні пристрої для читання книг оснащуються екраном, який виконується за технологією паперу третього покоління, що гарантує режим читання,що мінімально впливає на зір. Дана технологія не має нічого спільного з тим, як виготовляються монітори для комп’ютерів і ноутбуків, тому не варто боятися, що від читання електронної книги будуть так само боліти очі – екран абсолютно ідентичний звичайній книжковій сторінці як за кольором, так і за особливостями сприйняття. Більше того, в електронному пристрої є можливість змінювати величину шрифту, налаштовувати параметри відповідно до особистих переваг, чого не можна сказати про звичайну книгу.

    Так чи інакше, але сучасні технології поступово входять в життя кожної людини і далеко не всі нові рішення гірше традиційних. Тому електронні пристрої для читання книг сьогодні починають використовувати і в загальноосвітніх школах, що говорить про повну безпеку для зору, зручності і простоті в експлуатації і вигоді з фінансової точки зору – тепер кілька тисяч книг можна зібрати в одному невеликому гаджеті.

Декілька цікавих фактів про книги

1. Коли читаєш про позіхання, сам починаєш позіхати.

2. У минулому книги ставилися на полицю «навпаки»: корінцем до стіни і переднім обрізом назовні.

3. Дослідження показують, що 4-6 років – найсприятливіший вік для навчання дитини читання. Після 6-7 років навчити читати складніше.

4. В середньому люди проводять за читанням 6,5 годин в тиждень.

5. Згідно з дослідженням Єльського університету, три чверті учнів, які погано вміють читати в третьому класі, залишаться такими в середній школі.

6. На написання роману йде в середньому близько 475 годин.

7. Серед книг, які були написані або задумані за гратами – “Дон Кіхот” Мігеля де Сервантеса, “Подорож пілігрима” Джона Баньян, “Тюремна сповідь” Оскара Уайльда, “Государ” Ніколо Макіавеллі.

8. Раніше в бібліотеках книги приковували до полиць ланцюгами.

9. В середньому, покупець книгарні проводить вісім секунд, дивлячись на передню обкладинку і 15 секунд, переглядаючи задню.

10. Половину всіх продаваних сьогодні книг купують люди старше 45 років.

11. Дослідження, проведені в США, показали, що діти, що навчилися читати до третього класу, мають менше шансів потрапити до в’язниці, почати приймати наркотики чи не закінчити школу.

12. Дорослі, що регулярно читають літературу, більш ніж у два з половиною рази схильні займатися волонтерською чи благодійною роботою і більш ніж у півтора рази схильні приймати участь в спортивних заходах.

13. Жінки купують 68% всіх книг.

14. Більшість читачів втрачають інтерес до книги на 18 сторінці.

15. Найдовший марафон командного читання вголос тривав 224 години і був завершений Мільтоном Неном, Сільвін Карбоне, Карлосом Антоном, Едіт Діаз, Йоланда Баптисту і Наталі Дантаз в торговому центрі “Mac” в Пайсанду, Уругвай, 13-22 вересня 2007 року.

16. Книги в м’якій обкладинці видавництва “Penguin” були створені для того, щоб зробити книги такими ж доступними, як сигарети, а перші “пінгвіновські” книжки в м’якій обкладинці поширювалися в церкві.

17. Вважається, що малограмотність щорічно обходиться бізнесу і платникам податків в 20 мільярдів доларів у вигляді втраченої заробітної плати, втраченого прибутку і зниженої продуктивності.

18. Бібліоклептоманом називають людину, що краде книги. Один з найвідоміших бібліоклептоманів – Стівен Блумберг, який викрав понад 23 000 рідкісних книг з 268 бібліотек. Щоб скласти свою колекцію, яка оцінюється приблизно в 20 мільйонів доларів, Блумберг застосовував найрізноманітніші методи: іноді він пробирався до бібліотеки через вентиляційну систему і навіть шахту ліфта.

19. Термін “книжковий хробак” походить від крихітних комах, які харчуються корінцями книг.

Цікаво знати кожному…

   Книга звичайно складається з друкованих аркушів. Друкований аркуш входить до складу книги у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки.

   Всередині книги, крім сторінок тексту, є титул, а в окремих випадках – і шмуцтитул, і фронтиспис.

   На титулі (титульний сторінці) вміщують назву книги, прізвище автора, назву видавництва, місце і рік видання. Титул є також першою сторінкою книги. На звороті титулу вміщують анотацію – короткий зміст книги та вказівку, для кого вона призначена.

   Шмуцтитул. Ним називають окремий аркуш в книзі з назвою частини або розділу. Інколи шмуцтитул розміщують у верхній частині першої сторінки тексту даного розділу (частини).

  Фронтиспис – це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду книги. Це може бути також і портрет автора або головного героя книги.

  Кожна окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку, колонтитул, сигнатуру і норму.

   Колонцифри – порядкова нумерація сторінок книги. Цифри нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.

   Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона частіше буває зверху сторінки.

   Колонтитули – це рядки тексту, розміщені зверху полоси, з назвами: приміром, на парній сторінці – назвами частин книги, а на непарній – її розділів.

   Сигнатурою називають порядковий номер друкованого аркуша книги; розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки кожного аркуша книги і повторюють із зірочкою на третій сторінці аркуша.

    Норма – скорочена назва книги або прізвище її автора. її вміщують на першій сторінці аркуша, біля сигнатури. Сигнатура і норма потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги в процесі її виготовлення. Для читача вони, як правило, не мають значення.

     Є в книзі й вихідні дані. Це – її паспорт. Тут знайдемо ім’я та по батькові автора, його прізвище, прізвища видавничих працівників, які доклали рук і вміння до створення книги. Це – редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.

    Уважний читач прочитає тут і коли книжку здано до набору в друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут дані про формат книги, тираж, ціну.

   І ще дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги виготовляли (бо якщо ви придбали книгу з браком, ви маєте право надіслати її до друкарні для обміну на якісний примірник), і адресу самого видавництва.

     Голодомор – не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам'ять його очевидців і жертв.
       В Україні не було такого міста, села чи сільця, хутора, яких би не торкнулося чорне крило геноциду. Біженці заповнювали міста і вмирали сотнями просто на вулицях. Інформація про голод проникла й за кордон. У травні 1933 р. англійське посольство в Москві одержало й  відразу переслало до Лондона анонімний лист з містечка Златопіль на Київщину (тепер це частина Новомиргорода). Процитуємо у зворотному перекладі з англійської мови, уривок з нього: "Люди їдять жаб, трупи коней, що загинули від сапу, вбивають і поїдають один одного, викопують мертв'яків і їдять їх". Намагаючись врятувати від голодної смерті дітей, селяни везли їх до міст і залишали в установах, лікарнях, просто на вулицях. Десятки тисяч покидьків створювали серйозну проблему.
       22 листопада 2012 року в бібліотеці-філії №3 пройшла година скорботи "Не дамо згасити свічу пам'яті".

   Рідне слово… Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, одна з найбагатших мов світу, і є важливим засобом виховання молодої людини.

 

    7 листопада бібліотека-філія №3 запросила на годину поезії «Українська мова давня й молода, світить рідне слово, як жива вода» учнів 7 класу НВК-№7 на слово щире, на бесіду мудру, на торжество української мови. Працівники бібліотеки намагалися прищепити любов до слова, відкрити серця юних читачів до сприйняття рідної мови, як мови серця, ласки, душі, добра. Адже століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові і слово немислиме без неї.

   Хто з вас не любить книжок! Та ще таких, у яких так багато красивих малюнків. Багато див приховано у книжці. Розкриваєш одну з них - опиняєшся в далекій казковій країні, у якій живуть велетні, веселі маленькі створіння або твої ровесники. Відважні герої б'ються там за правду з лютим ворогом... Гортаєш іншу - постають перед тобою легенди і перекази наших славних предків про козаків, про Івана Сірка, Івана Богуна, Богдана Хмельницького та багато інших. Береш у руки ще книгу- поринаєш у світ науки і техніки.А є ще твори про батька і матір-навчіться шанувати їх,знайте і любіть свій рід.
    В бібліотеці-філії №3 був проведений бібліотечний урок "Де розумом не дійду, то в книжці знайду".

14 жовтня – День Українського козацтва

   14 жовтня відзначається Днем українського козацтва. У незалежній Україні це свято офіційно існує з 1999 року (наказ Президента України від 7 серпня 1999р.), але неофіційно святкується вже декілька століть.
    Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави – гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця – це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України.
    Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має  козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї.
     Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці, з її іконою. Окрім того, споконвіку на свято Покрови Пресвятої Богородиці в Україні відбувалася Велика рада, яка обирала гетьмана та визначала, як козацтву жити далі.
     В бібліотеці-філії №3 була проведена історична година "Україна - країна козацька".

     14 жовтня православні відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці

     14 жовтня православний світ відзначає одне з дванадцяти найбільших церковних свят року - Покрову Пресвятої Богородиці. Покрова Пресвятої Богородиці Покрова - одне з найбільших християнських свят Свято Покрови встановлено на честь явлення Пресвятої Богородиці в 910 році у константинопольському Влахернському храмі. 

     На Русі з дня Покрови починалися весілля, а дівчата цього дня ходили до церкви молитися про швидке заміжжя. За народною прикметою, чим більше снігу випаде на Покрову, тим більше весіль можна буде чекати в майбутньому році. 

    Історія свідчить, що в 910 році під час вторгнення сарацинів у межі Візантійської імперії, св. Андрій Юродивий та його учень Єпіфаній, перебуваючи в 1-й день жовтня (14 жовтня за новим стилем) у Влахернському храмі, де зберігалася риза Богородиці, під час всенощного недільного співу бачили в повітрі явлення Пресвятої Діви Богородиці. Вона зняла зі своєї голови покрову і накрила нею тих, хто молився у храмі, захищаючи людей від ворогів видимих і невидимих. 

   Явлення спершу прославили віряни церкви, а потім жителі всього Константинополя. Жителі міста, почувши про це диво, почали сподіватися, що Бог за молитвами Заступниці позбавить їх від нашестя сарацинів. Незабаром після явлення Пресвятої Богородиці їх вигнали з Константинополя. У Влахернській церкві збереглася пам'ять про дивне явлення Богоматері, але грецька церква це свято не відзначає. 

  Покрова Пресвятої Богородиці вважається символом захисту, заступництва і втіхи, молитви про спасіння світу від бід і страждань. Цього дня віруючі просять у Цариці Небесної захисту та допомоги. 

  Пресвята Богородиця вважається покровителькою українського козацтва. Тому саме цього дня козаки теж відзначають своє свято.

    Виховати інтерес до читання неможливо без допомоги батьків. Впевненість у собі у своїх силах і можливостях, зароджується в дитини в дружній теплій атмосфері сім’ї.
    Якщо в сім’ї з повагою ставляться до книжки,таке ставлення виробляється і в дитини. Не тільки в школі, але й дома слід вчити дітей читати і любити книжки. Адже роль книги в житті дуже велика. Чим би не захоплювалась дитина - на допомогу  завжди прийде книга. Так, в рамках програми "Родина ХХІ століття" в бібліотеці-філії №3 пройшов день сімейного читання (8 вересня 2012р). Провідний бібліотекар Штикало Є.Б. звернула увагу батьків на те, що читати з дитиною потрібно щодня, обговорювати прочитане, заохочувала батьків переплачувати періодичну пресу. Знаходити час і можливість для відвідування з дитиною бібліотеки.

     Микола Магера (1922-2008 рр.) – подільський майстер дитячої прози. Його твори несуть велике виховне навантаження, закликають юних читачів палко любити рідну Україну, шанувати своїх батьків, берегти природу.
    1 вересня – у день, коли письменнику могло виповнитися 90 років, – працівники бібліотеки-філії №3 провели поетичний калейдоскоп  «Співець дитячої душі і природи».

Творчі роботи читачів бібліотеки-філії №3

 

 

    До Дня незалежності України в бібліотеці-філії №3 була відкрита книжкова виставка "Незалежній Україні - слава нині і повіки".

   В бібліотеці-філії №3 відкрито книжкову полицю "Благословенні кольори української долі" до Дня прапора України

15 серпня 2012 року в бібліотеці-філії №3 було проведено презентацію виставки присвяченої 75-річчю Хмельницької області.

75 років тому тут, на Поділлі, було утворено Кам’янець-Подільську, сьогодні Хмельницьку, область. Не простими були роки становлення і поступу рідної Хмельниччини. Багато подій, здебільшого драматичних, спресовано у сімдесят п’ять літ. Чудова природа, героїчна історія, талановиті люди – все це рідний край. Тож, пропонуємо всім бажаючим познайомитися з матеріалами, представленими на виставці. Це допоможе всім нам краще вивчити історичне минуле нашого краю, зрозуміти його сьогоднішній день та осягнути його перспективи на майбутнє.

Земле подільська – краю мій!

Живи, надійся, віруй, мрій!

                           І. Байдак

 Хмельниччина – край пісенний, край чарівних заповідних куточків, неповторних перлин-пам’яток та архітектурних пам’ятників

                                                    Б. Грищук

      Маковея (Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас) – народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або Cвято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці, яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем. В церквах також згадується про сім братів-мучеників Маккавеїв та їхню мати Соломію, які загинули за християнську віру. Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. За українською легендою саме на Маковея в 988 році князь Володимир Великий прийняв християнство. Напередодні Маковія треба приготувати “маковійську квітка” – це букет, який складається з багатьох рослин – м’яти, чебрецю, нагідок. Причому, кожна рослина має своє, притаманне лише їй магічне значення. Потім усі рослини разом з кількома голівками маку освячуються в церкві. У давнину освячений мак навесні розсіювали на городі, а засушені квіти дівчата вплітали у волосся – “щоб не випадало”.Традиційна обрядова їжа цього дня – печені коржі з маком і медом.

Історія мікрорайону Гречани  

ГРЕЧАНИ. Колишнє село, нині – мікрорайон на західній околиці міста. Село Гречани засноване на початку XVIII ст. Сталося це після того, як у 1699 p. турки залишили Поділля, і Плоскирів та навколишні землі повернулися у володіння польського шляхетського роду Замойських. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв’язку з чим Замойські переселили сюди селян із польської Мазовії і мазурського Поозер’я. Так у Плоскирові та навколишніх селах з’явились “мазури”, нащадки яких нині й складають основу католицького населення Хмельницького. Значна частина польських переселенців одержали землю на захід від Плоскирова, на колишніх гречаних ланах, від чого їхнє поселення отримало назву Гречана.

В XIX ст. село належало поміщикові Сергію Нахімову, родичу відомого адмірала. Продовжували діяти млин та ґуральня, згодом з’явилась цегельня. Населення за переписом 1897 p. складало 2182 мешканця. Отож, чимось особливим від інших сіл Гречани не відрізнялись.

Докорінно життя села змінилося з 1913р., коли Товариство Подільської залізниці збудувало тут паровозне депо (нині – локомотивне депо Гречани) та залізничні майстерні. А після відкриття у 1913-14 pp. на Подільській залізниці руху потягів від Проскурова до Шепетівки та Кам’янця-Подільського, саме станція Гречани стала залізничним вузлом. Тому не дивно, що під час військових дій Гречани іноді відігравали у стратегічному плані більшу роль, ніж Проскурів. Під час Великої Вітчизняної війни Гречани були під “особистою” увагою окупантів. Проте це не завадило залізничникам вже у 1941 р. створити підпільну антифашистську групу, яка виводила з ладу техніку, зривала рух потягів, проводила інші диверсії. Імена Л. Пірковського, X. Саварчука, В. Ручковської та інших гречанських підпільників навічно вписані в героїчну історію опору. Запеклі бої розгорнулися за Гречани під час визволення у березні 1944 р., коли на станцію вели наступ частини 127-ї стрілецької дивізії полковника Говорова.

В 1946 р. приміське село Гречани було приєднано до міста Проскурів. На сьогодні у Гречанському мікрорайоні можна виділити Ближні Гречани – від Центрального парку культури та відпочинку, вздовж Південного Бугу й залізниці, до естакади вул. Західної Окружної; та Дальні Гречани – від естакади до західної околиці міста.

Розповідаючи про історію Гречан, неможливо оминути костьол Святої Анни. Ще з давніх часів головний католицький храм Проскурова – костьол Святої Анни – височів приблизно на місці нинішньої школи №1 (поблизу входу в Центральний парк). Але в 1936 р. храм закрили й почали руйнувати, а в 38-му те, що залишилося, висадили у повітря вибухівкою. У розпорядженні польської громаді залишилася лише капличка, яка була влаштована в 1925 р. на римо-католицькому цвинтарі села Гречани. Згодом на її місці й побудували костьол, якому знову надали ім’я Святої Анни і який до 90-х pp. XX ст. був єдиним католицьким храмом міста.

Дальні Гречани (зліва) і Ближні Гречани (cправа) – сучасна супутникова зйомка. По вертикалі знімок перетинає Західна Окружна вулиця.

 На території с. Гречани, в більшості випадків, проживали поляки. Люди розвивали свою культуру, мали польську школу.

Ще в 1928 році у с. Гречани повністю за кошти місцевої польської громади був зведений Народний дім. Ця назва на польській мові “Dom Ludowy” до цієї пори прикрашає фронтон будівлі по вулиці Вокзальна. 59. З кожного подвір’я збирали по 5 карбованців на будівництво (на той час за 5 крб. можна було купити корову). На жаль, культурно-просвітницька діяльність Народного дому припинилась у 1936 р. у зв’язку із сталінськими репресіями, коли на підставі Постанови Політбюро ЦК КП(б)У “Про переселення 1500 польських родин з прикордонних округів Вінницької області” від 16 жовтня 1935 року більшість польських родин було примусово депортовано до Сибіру та Казахстану.

Приміщення Народного дому стадо власністю державною, а пізніше передано у власність Проскурівському міськкомунгоспу. 7 серпня 1950 року на підставі рішення виконкому Проскурівської міськради 15% домоволодіння перейшло у власність Гречанського сільського споживчого товариства.

У сімдесятих роках першим поверхом користувалися Хмельницьке міське об’єднання “Продтовари” і “Промтовари”, другий поверх використовувався як складське приміщення для схову спортінвентаря місцевої школи.

У 1986 році виконком Хмельницької міської ради (голова виконкому Бухал І.В.) 16 січня приймає рішення, а 20 лютого – доповнення до нього щодо передачі будівлі загальною площею 555 кв. м. балансовою вартістю 24143 крб. на баланс Хмельницького відділення торгово-промислової палати.

Після розвалу СРСР та набуття Україною незалежності польською громадою міста приймається рішення повернути свою власність – Народний Дім , або принаймні добитися безкоштовного користування ним. 

Дотепер існує повір'я, що все загадане у ніч на Івана Купала точно збудеться.

З 6 на 7 липня українці традиційно відзначають ніч на Івана Купала, яка вважається святом молоді та кохання.

Усі обряди на Купала є значною мірою містичними. Важливе значення в купальській обрядовості має очищення вогнем та водою - вогонь розпалюють ввечері і підтримують полум'я аж до ранку.

Стрибки через купальське вогнище супроводжуються примовляннями та ворожіннями "на силу, на здоров'я, на красу, на врожай". Святковим ранком усі мають скупатися у цілющій воді.

Дотепер існує повір'я, що все загадане в цей день, неодмінно здійсниться.

Трохи історії.

Історія свята бере свій початок зі старовини, воно було таке популярне серед народу, що навіть найфанатичнішим вірянам довелося змиритися з ним і полюбити.

У цей день усі свої палкі почуття можна висловити за допомогою стихій - води і вогню, і за допомогою музики, танцю та жартів.

У ніч на Івана Купала хлопці та дівчата збираються у веселі компанії та розважаються на берегах озер і річок: палять величезні багаття, стрибають через них, водять хороводи. Також дуже популярні еротичні ігри.

У цей день здавна дівчата пускали по річці вінки, гадаючи, звідки чекати нареченого, і шукали квітки папороті, вірячи, що так можна знайти удачу на все життя. Але це ввечері, а вранці на Івана Купала хлопці та дівчата вибігали на вулицю, сідали на мітли і дражнили одне одного, виявляючи так свою симпатію вподобаній людині.

Наші предки були твердо переконані, що саме на Івана Купала можна знайти справжнє кохання. Саме тому на Івана Купала дівчата плетуть вінки і з їх допомогою ворожать на судженого. А ще ці вінки святять у церкві, а потім поять хворих настоєм на травах з купальського вінка.

УВАГА!

Тільки для вас, наші маленькі читачі!

У відділі читачів-дошкільників та учнів 1-4 класів у дні літніх канікул на вас чекає літературний  експрес "Читай-компанія мандрує"

Літературний експрес

Друзів чекає,

У мандри з нами вирушає,

Скоріш поспішай - 

Цікаві книги прочитай.

    Дорогі наші читачі, якщо вам у школі запропонували прочитати протягом літа книги для позакласного читання, будь ласка, приходьте до нас!

  Ми із задоволенням допоможемо підібрати будь-яку книгу з вашого переліку або ж запропонуємо бібліотечні списки літератури для позакласного читання "Коло корисного читання" (для 2-х, 3-х, 4-х класів).

  Бібліотека-філія №3 провела дитяче свято "Ми діти планети Земля" до Міжнародного дня захисту дітей. Для дітей були підготовлені різноманітні конкурси та вікторини.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

         ДЛЯ БЕЗПЕЧНОГО ПЕРЕХОДУ ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ ДОРОГУ

     1. Спочатку знайти безпечне місце для переходу.
     Коментар: саме “знайти”! Головне – перейти не тільки “у встановленім місці” (не завжди поруч є "зебра" або знак), а в місці  відмінного огляду. Не біля поворотів, з яких можуть вискочити автомобілі. Якнайдалі від стоячих транспортних засобів і інших перешкод огляду.
      2. Стій на тротуарі біля узбіччя (проїзної частини).
    Коментар: обов'язково “стій”! Завжди потрібна зупинка, пауза для спостереження й оцінки обстановки. Ніколи не виходьте, не вибігайте “з ходу”!
      3. Озирнись або прислухайся – чи немає автомобілів.
     Коментар: “озирнись”, – поверни голову і ліворуч і праворуч, та пам’ятай, що автомобіль може бути ПРИХОВАНИЙ від пішохода.
     4. Якщо бачиш автомобіль, що наближається, – дай йому проїхати.
     ЗНОВУ ПОДИВИСЯ ПО СТОРОНАХ.
     5. Якщо поблизу немає автомобілів – переходи дорогу під прямим кутом.
    Немає поблизу – виходить, немає, що ні наближаються, ні проїхали, ні стоять. НІЩО НЕ ЗАВАЖАЄ ОГЛЯДУ Й НЕ ЗАГРОЖУЄ ЖИТТЮ.
      6. Продовжуй уважно дивитися  й прислухатися,  поки не перейдеш дорогу.
   Коментар: дивитися по сторонах при переході треба неодноразово, адже ситуація може змінитися: автомобіль, що рухається прямо, може зненацька повернути або в нього можуть відмовити гальма.

Бібліотечна консультація 

      Книжок дуже багато. Прочитати всі ми не в змозі, та це і не потрібно, бо не кожна книжка варта нашої уваги. Якщо ви розгубилися в книжковому просторі, якщо ви не маєте порадника щодо читання, – звертайтеся до бібліотекаря. Він порадить вам книжку, враховуючи ваш вік та читацькі смаки.
                                            

 Як працювати з книгою

• Не проявляй байдужість до незнайомих слів. Зустрілося незрозуміле слово – з’ясуй його значення за допомогою словника.
• Читай осмислено. Навіть не вголос треба читати виразно, інтонувати речення різних видів, додержувати необхідних логічних наголосів.
• Читай з олівцем. Важливе – занотуй. А якщо книжка власна – відміть те, що потрібно, чи важливо.

 Що читати?

      Ви часто запитуєте бібліотекаря: “Дайте, будь ласка, почитати щось гарне.” Але різному емоційному стану відповідає різна художня література. Художнє слово володіє універсальною здатністю пробуджувати уяву, фантазію, переносити в омріяний світ, сприяти інтимному самовираженню через контакт із віртуальним художнім світом.

  Тому, якщо ти:

• прагнеш до емоційної розрядки, то гарна, чуттєва поезія може налаштувати на ліричний лад;
• хочеш відволіктись від буденних клопотів, то гостросюжетна проза – найкраще читання в такому випадку. Воно скрасить буденність та подарує цілу гаму переживань; 
• хочеш спонукати себе до емоційних роздумів про життя, то зображення людських доль – це читання для тебе;
• хочеш заповнити свій вільний час, то читання – це змістовне, благородне і приємне проведення дозвілля.

 Екскурсія в бібліотеку

    Бібліотека – це справжнє “книжкове місто”, тут є свої вулиці і площі, палаци й будинки, є й самі мешканці – книжки. Кожна книжка має свій дім, а будинок – адресу. Вона написана на ось такому розподільнику. Ця адреса свідчить про те, що назва книжки починається на цю букву або з такої літери починається прізвище письменника. У такому разі нам зрозуміло, що тут мешкають книжки, написані цим письменником.

   Буває, що книжки мешкають не лише на простих книжкових полицях, а й у справжніх палацах – на так званих книжкових виставках. На книжкових виставках стоять найкращі книжки, і за змістовим наповненням, і за зовнішнім виглядом – обкладинкою та поліграфією.

    Книжки стоять кожна на своєму місці, й чекають на своїх читачів. Стоять вони ніби мовчки, але варто тільки взяти книжку в руки, відкрити першу сторінку – і вона заговорить. Ставши читачами нашої бібліотеки, ви братимете їх додому, а прочитавши, обов’язково повернете в бібліотеку.

    А допоможе вам розібратись у книжковому світі бібліотекар. Бібліотекар – немов провідник, який книжковий світ нам відкриває, цю працю любить, до неї звик, чарівний світ цей добре знає. На найвиднішому місці в бібліотеці розміщено словники, енциклопедії та інші книжки довідкового характеру.

     Ви маєте цінувати книжку – джерело знань, дуже бережливо ставитися до неї. Тож варто запам’ятати правила поводження із книжкою та правила користування бібліотекою.

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ІЗ КНИЖКОЮ

1. Беріть книжки чистими руками.

2. Не перегинайте книжки, псується обкладинка і випадають сторінки.

3. Не кладіть у книжку олівці та ручки, від цього вона рветься й брудниться.

4. Не загинайте сторінок, користуйтеся закладками.

5. Не читайте книжки під час їжі.

6. Щоб книжки чи підручники служили вам довго, обгорніть їх.

ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ БІБЛІОТЕКОЮ

1. Вибрані для читання книжки можна тримати вдома не більше 10 днів.

2. Обов'язково слід повертати книжки до бібліотеки.

3. У бібліотеці є книжки в одному примірнику, тому вони не видаються додому, їх можна почитати у читальному залі.

   В бібліотеці-філії №3 Хмельницької ЦБС для нових користувачів обов'язково проводяться екскурсії для ознайомлення з відділами бібліотеки.