7 способів облаштувати
домашню бібліотеку
Завжди можна розставити книжки за алфавітним порядком за назвою чи автором. І це найбільш нормальний шлях. Але чи не виглядає це старомодним? Авторка видання Bookriot пропонує сім ненудних способів, як розмістити книжки у домашній бібліотеці. Більшість людей йдуть традиційним шляхом – обирають тему. Наприклад: поличка для класичної літератури, для натхнення тощо. Якщо вашою поличкою користуються інші, то їм не завжди буде легко збагнути вашу логіку. Дизайнери та візуали надають перевагу “кольоровому” методу – розташовують книжки за кольорами. Оскільки часом серії книжок мають різні кольори, то втрачається логіка, і починається хаос.
Тож, питання залишається актуальним, як організувати свої книжки?
1. За висотою. Це на перший погляд звучить смішно, особливо для тих, хто працює із дизайном книг та карт-виданнями. Для поезії та п’єс маленький розмір є ознакою стилю. На певний поличках не береться до уваги відмінність у розмірах книжок. Часом ви можете розташовувати книжки за кольорами, але є певні книжки, які не будуть пасувати до жодної полички, а деякі будуть губитися на фоні інших. Тож часом висота має сенс.
2. Бібліотечно-бібліографічна класифікація. Бібліотечна класифікація документів, заснована на системі таблиць ідентифікаторів. Основна таблиця класифікації визначає області знань, до яких можна віднести ті, або інші видання і побудована за ієрархічним принципом, основні розділи включають загальне і міждисциплінарне знання, природничі, прикладні, суспільні та гуманітарні науки, а також література універсального змісту. Тобто, фізико-математичні науки мають маркер 22, художня література 84.
3. Сім базових сюжетів. К.Букер у 2004 р. видав книжку із класифікацією усіх можливих сюжетів на сім категорій: боротьба із монстром, від бідного до багатого, квест тощо. Якщо ви довіряєте теорії Юнга, можете розташувати книжки за нею. Проте деякі письменники не люблять спрощувати, тому це може бути складним завданням.
4. За зручністю. Це має сенс, якщо у вас вдома є декілька читачів. Наприклад, дитячу поличку варто розташувати знизу. Для підлітків десь посередині, дорослі – найвище.
5. За частотою читання. Як щодо того, щоб зробити шкалу? Чи варто соромитись того, що “За двома зайцями” Михайла Старицького були прочитані ще в школі, але досі лишаються найбільш улюбленою книгою та перечитуються регулярно? У цьому поділі буде поличка із ще не прочитаними книжками, які будуть мріяти потрапити на першу поличку. Але тут питання ще в тому, навіщо зберігати вже прочитані книжки у великих кількостях, якщо їх можна позбутися, подарувавши другу.
6. Сентиментальна поличка. Це виглядає недоречно, але все таки має сенс. Якщо ви розташуєте книжки за емоційним ставленням, буде можливість позбутися тих книжок, які не викликають у вас емоцій. У вас є збірка оповідань, яку ви придбали випадково і ніяк не можете її прочитати? Можливо, настав час подарувати її комусь, хто більше любить короткі історії.
7. За прихильністю. У цій класифікації теж є підводне каміння. Вона потребує рішучості. Звичайно, є книголюби – шанувальники цієї системи. Часом, нам більш подобається те, про що книжка, ніж її стиль, чи навпаки. Як тут бути? Або якщо книжки – це лише витвір мистецтва? Якщо ви одного разу це зробите, то далі система буде підпорядковуватись вашим улюбленцям.
