ВАС ВІТАЄ БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №3 ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

середу, 8 лютого 2017 р.

Книги про інакшість
 У книжках часто зачаровуємося людьми, які відрізняються від інших. Вони – інакші, диваки, оригінали, ексцентрики, чудили. Все просто: про них цікаво читати. Дивакуватість героїв, як ексцентричність реальних людей, – це свідчення такого собі надлишкового досвіду. Вони роблять щось, чого ми собі дозволити не можемо. Вони думають якось так, як ми собі не вміємо. І ми читаємо про них. Бо все просто: потребуємо якихось інструкцій, як жити поруч з тими, хто не дуже і хоче бути "нами". Тому пропонуємо добірку саме про таких людей.
                                               Ульф Старк "Диваки і зануди"
 Сюжет книжки розгортається протягом одного тижня і розповідає про життя дванадцятирічної Симони звичної для підліткової літератури неординарної героїні, якій доводиться кардинально поміняти своє життя через рішення ще більш неординарної мами жити разом із бойфрендом. Знайти нових друзів, знайти пса, якого загубили при переїзді, стати заручницею ситуації й випадково “перетворитися” на хлопця, побитися з однокласником, завести нових друзів, знову стати заручницею ситуації і, нарешті, повернути справжню себе протягом одного лише тижня автор змушує головну героїню пройти крізь таку велику кількість випробувань, що їх вистачило б на цілу трилогію. 
Юрій Іздрик, Євгенія Нестерович "Summa"  
 "Summa" складається з їхніх реальних розмов про напрочуд важливі речі – про любов, про пізнання, про страхи, про людське тіло, що насолоджується і страждає, про гроші, про досвіди, набуті у різні способи, містичні переважно. Коротше: про те, як знаходить відповіді людина, яка більше не має питань. Ці бесіди супроводжує словник-путівник "для тих, хто випадково потрапив на цю планету". Тут теж про всі нагальні речі – психоактиви, втілення, т.і. цікаве. В цих словничках твориться Ідеальний Чужинець, котрому так довго пояснюють очевидне, що нічого очевидного просто не залишається. Думаєте, це оригінали-автори з інших планет завітали? – Е ні! На цій планеті героям-розповідачам "Summa" здебільшого затишно. Інопланетянами тут випаде стати нам, читачам. 
Юркі Вайнонен "13 новел"
 Це одна з найхимерніших книжок, що вам будь-коли доводилося читати, навіть якщо ви давній і відданий шанувальник Кафки й Кортасара. Куди зник професор, якому зраджує дружина, чи може вбити гра в шахи, чому крилаті дівчата бувають небезпечними і як можна звільнитися з пастки часу, беручи шлюб зі Святою Одилією? Складайте пазл і спробуйте не втратити зв'язок із реальністю, блукаючи задзеркаллям Юркі Вайнонена. Бо воно так просто не відпускає.
                                               Марися Нікітюк "Безодня" 
 "Безодня" Марисі Нікітюк генерує в собі десять оповідок-катастроф, пронизаних відчаєм людського існування й пошуком "елементарної любові" в передчутті неминучого кінця світу, прийдешність якого повсякчас переслідує людину. Прикметно, що, водночас і воднораз, цю прозу не назвеш антропоцентричною. Та вона послідовно просякнута брутальною ніжністю до "загнаного звіра", яким постає людина поряд з іншими істотами створеного (чи видивленого) авторкою Всесвіту.
                                              Етгар Керет "І раптом стукіт у двері"
 Герої невеликих оповідань, що увійшли до цієї книжки, живуть одночасно в двох світах: реальному і фантасмагоричному. Їхня поведінка інколи здається абсурдною, але водночас вона цілком буденна. Його притрушені герої потрапляють у ситуації, по правді, зовсім не чудесні. Особливими Керетовські диваки стають через свою здатність робити звичне (в найкращому випадку) і жахливе (в найгіршому) абсурдним і при цьому поводитися, наче нічого такого і не сталося. У цьому й полягає мистецтво письменника він використовує гіперболізовані, а то й фантастичні засоби для того, щоб розповісти про повсякденні, часом суто прозаїчні та банальні життєві ситуації. Твори Керета перекладено багатьма мовами світу. Українською ці оповідання друкуються вперше.
Андреас Штайнгьофель "Середина світу"
 Сімнадцятирічний Філ намагається знайти своє місце серед вихору людських дивацтв. Він шукає порозуміння з ексцентричною мамою та відлюдькуватою сестрою-близнючкою, мріє дізнатися бодай щось про свого батька, закохується у нового загадкового однокласника, досліджує "чорні діри" власної душі разом з найближчою подругою та змалечку чинить опір "маленьким людям" – жителям провінційного містечка, на краю якого хлопець живе у великому занедбаному маєтку. Це історія про все перше, раннє, несподіване, що стається на початку життєвого шляху. Написана для підлітків, вона стала неабияк популярною в Німеччині, знайшовши читачів серед значно ширшого кола. Адже кожному важливо дізнатися, де вона – середина світу.
 Паоло Джордано "Самотність простих чисел"
 У математика Матія є теорія: він із подругою – самотні числа, пара, між якою завжди хтось стоїть. Найважливіші сторінки цієї нічим не вражаючої мелодрами – якраз «третій елемент»: те, як героїв Джордано намагаються собі пояснити люди навколо. “Дивний” – то було саме те слово". І вони відступають, не впоравшись із завданням. Щоб зрештою збагнули і Джорданівські самітники, і ми: правильно визначений діагноз полегшує життя не пацієнту, а лікарю. В цьому зацікавленні диваками я бачу страх від занадто-близкості того, хто на нас не схожий. Читаємо принадні історії. Учимося співіснувати. І на мить зупиняємося на думці: ближній – це чужинець, якого ми собі не можемо уявити наразі… Щоб знову впевнено рухатися далі.