8 українських класичних творів,
які не втрачають своєї актуальності
Є твори, котрі гарно написані і безперечно залишають слід у серці читача. А є й такі, що окрім гарного стилю та емоцій, містять у собі такі важливі та змістовні теми, які роблять твори актуальними на довгі роки. Саме таких 8 творів ми і зібрали: про соціальну нерівність, війну та конфлікт людини із суспільством.
Якщо ви перечитали один із цих творів у шкільній програмі й забули про них – радимо перечитати їх сьогодні ще раз. Можливо, ви зовсім по-іншому поглянете на теми, які тоді ще, в юному віці, здавались нам незрозумілими. Сьогодні, цілком можливо, ви прочитаєте про ті речі, які турбують і вас, і все сучасне суспільство. Та зміните свою думку про класичну українську літературу.
Олександр Довженко
"Україна в огні"
У творі зображено український народ під час другої світової війни. Добре описані всі типи персонажів: герої, зрадники, окупанти і пристосуванці. І як ніколи актуальною тематика війни і участі в ній українців є сьогодні. Хтось пішов на фронт, хтось бореться на стороні ворога, а хтось наживається на чужому горі. У творі дуже добре описано, як легко українців розсварити і розкинути по різні сторони барикад, що ми не можемо не помічати в нашій сучасності.
Михайло Коцюбинський
"Intermezzo"
Актуальність цього твору не зникне, поки не зникне остання людина у цивілізованому світі. Адже поки існує розумна людина – існує і її відвічна боротьба з собою та навколишнім світом. А у великому місті кожному часом хочеться сховатись, або втекти куди подалі і залишити себе – собі. Облишити все, аби тебе оточували лише тиша, сонце і природа. А місто все тягне свої залізні руки по твою душу. Той, хто хоча б одного разу прочитає цей твір – безперечно захоче перечитати його знову.
Ольга Кобилянська
"Людина"
Тематика цього твору була у ті часи для України не властивою, але Ольга Кобилянська певно випереджала свій час, адже твір її лишається актуальним і донині. Він розкриває проблематику ставлення суспільства до жінки і її ролі у цьому суспільстві. Ідею необхідності відстоювання жінками своїх прав та свобод, прагнення до освіти і гідної праці та поваги до жінки як до особистості. Людина – твір про молоду освічену жінку, яка не може миритись зі становищем у міщанському середовищі. Її погляди на життя та власне бачення на своє майбутнє сприймаються суспільством негативно і вороже. Та дівчина, котра сповідує ідеали взаємного кохання та поваги – не збирається відступати від своїй цінностей в угоду нав’язаним суспільством стереотипам. А шлюб без кохання вважає неприйнятним.
Михайло Коцюбинський
"Цвіт Яблуні"
Людське життя сповнене як прекрасних моментів, так і моментів втрат і розпачу. Інколи, вони навіть можуть переплітатись між собою, даруючи людині невідомі раніше почуття. Так сталось і з головним героєм твору – вбитий горем батько не міг нічого вдіяти, спостерігаючи, як вмирає його маленька донечка. Але при цьому він спостерігав, як цвітуть дерева, все навколо продовжує жити і його оточує неймовірна краса. Таким складним поєднанням почуттів, автор намагався донести до читача, що людина – істота куди складніша, ніж вона сама про себе думає.
Валер’ян Підмогильний
"Місто"
Відвічний потік селян у місто, в пошуках кращого життя, описаний у цьому романі зовсім з іншого боку. Твір написаний у форматі, зовсім не притаманному українській літературі того періоду, адже автор був одним із тих, хто випереджає час. Герої твору – амбіційна селянська молодь, котра вирушає у великі міста, або здобувати освіту, розвиватись та реалізувати власні амбіції, на противагу поділу між селянами та жителями міста.
Михайло Старицький
"Не судилося"
Соціально-психологічний твір, котрий розкриває складність відносин між людьми з різним фінансовим становищем, та перепони, які можуть трапитись на шляху у кохання, коли гроші визначають твоє місце у житті. Також твір вдало розкриває конфлікт особистості, що йде наперекір громадськості. Безперечно, він вартий уваги у будь-який час.
Юрій Яновський
"Вершники"
Серед тоді ще радянської літератури, цей твір був справжньою знахідкою, адже між його рядками яскраво просвічувався головний заклик до українців – досить вбивати одне одного за чужі ідеали. Він був актуальним, коли українці знаходились в радянські окупації і на стороні ворога боролись проти іншого ворога. Він є актуальним і зараз, коли вороги внутрішні і вороги зовнішні розривають країну у новій війні.
Марко Вовчок
"Інститутка"
Твір Інститутка описує волелюбність українців, які все ж рано чи пізно втомлюються від несправедливості та пробуджуються до протестів і боротьби. Але це також соціально-побутовий твір, більшість уваги в якому приділено різним соціальним верствам та конфліктам між ними, які є актуальними й досі.
