У чому ж успіх та 

переваги друкованої книги? 

 В останні роки читання друкованих книг переживає період відродження. І на це є свої причини. Як показують наукові дослідження, читання саме друкованих видань сприятливо позначається на роботі мозку. Ось лише деякі причини, чому.
 Найкраще сприйняття інформації. Читачі друкованих книг сприймають і запам'ятовують більше деталей сюжету, ніж читачі електронних книг. Згідно з проведеними дослідженнями, читачі друкованих книг також набрали більше очок у емпатії, зануренні в книгу та розумінні ходу оповідання. Вчені вважають, що цей ефект пов'язаний із тактильним відчуттям. Коли людина тримає книгу в руках, їй починає здаватися, що вона сама бере участь у розвитку сюжету. Крім того, з друкованою книгою легше повернутися назад та перечитати ще раз інформацію, в якій є сумніви.
 Друковані книги допомагають дітям покращити навички читання. Інше дослідження, проведене серед маленьких дітей віком до 8 років, показало, що діти гірше розуміли сюжет, коли читали електронну книгу, а не друковану. Думка дослідників полягає в тому, що діти часто відволікаються на електронний пристрій і важко можуть зосередитися на самій історії. В іншому дослідженні студенти, які читали електронну книгу, повідомили, що вони були менш залучені до процесу і їм було складніше пригадати точний порядок подій.
 Найменше навантаження на органи зору. Враховуючи, що багато професій вимагають багатогодинного перебування за монітором комп'ютера, розумно давати своїм очам відпочити. Одне з опитувань студентів показало, що майже половина скаржилася на напруження очей після читання електронних книг. Читання таких книг викликає втому очей, що може призвести до нечіткості зору, почервоніння, сухості та роздратування.
 Менше шансів відволіктися. Не дивно, що люди, які читають електронні книги, зазвичай легше відволікаються. І це відбувається не лише тому, що інтернет у них під рукою. Вони зазвичай витрачають більше часу на сканування ключових слів, ніж обробку корисної інформації. Під час читання друкованої книги немає жодних шансів відволіктися на посилання. Згідно з одним із досліджень 67% студентів університетів змогли працювати в режимі багатозадачності, читаючи в цифровому форматі, порівняно з 41% читачів друкованих видань. Але якщо ваша мета полягає в тому, щоб повністю зрозуміти та засвоїти текст перед вами, електронна книга не підійде.
 Найкраще сон. Коли ви готуєтеся до сну, читання з екрана пристрою або прокручування програми для соціальних мереж на вашому телефоні є не найкращими заняттями. Дослідження показали, що синє світло від екрану може діяти на рівень мелатоніну та циркадні цикли, що робить процес засипання складнішим, а вранці ви відчуваєте втому. Проте, загалом, активність мозку під час читання допомагає легко заснути, якщо виникли проблеми зі сном. Отже, якщо ви сподіваєтеся добре виспатися, читайте друковані книги!
 Наявність бібліотеки вдома впливає на успіхи у навчанні. За даними дослідження, проведеного серед читачів із 42 країн, студенти, у яких вдома є книги, з більшою ймовірністю отримають високі бали у тестах. Не має значення, скільки у вас книг, але кожна додаткова книга допомагає дітям краще вчитися в школі. Особливо це стосується дітей із неблагополучних сімей. Дослідники вважають, що це відбувається тому, що наявність книг удома спонукає дітей читати для задоволення та розмовляти зі своїми батьками про те, що вони дізналися. Це сприятливо позначається на успішності.
 Більше радості читання. Дослідження серед студентів коледжів у США, Словаччині, Японії та Німеччині показало, що 92% учасників віддають перевагу реальним книгам, які вони можуть тримати, чіпати і перегортати, коли їм заманеться. Студенти говорили про меншу кількість відволікаючих факторів і меншу напругу очей. Це є основними причинами, чому вони віддають перевагу друкованим книгам. Інші пояснення були пов'язані з тим, як книги змушують їх почуватися. Словацькі студенти, зокрема, розповіли, що їм подобається запах книги. Дійсно, вчені, які проаналізували хімічний склад старих книг, виявили, що сторінки містять нотки ванілі (через лігніну, аналогічно пахнучому компоненту в папері), а також нотки запаху трави. У цьому сенсі, перегортання старої книги трохи схоже на насолоду, яку людина отримує від запаху парфумів або квітів.
 Дослідження також показали, що книги можуть зробити нас щасливішими, надихнути на подорожі та спонукати прийняти життєво важливі рішення.

 Так що не відчувайте себе винним наступного разу, коли в книгарні витратите трохи більше, ніж планували. Наука стверджує, що друковані книги – краще!

 10 цікавих фактів 

про Лесю Українку

 25 лютого – 155 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали десять цікавих фактів про видатну українку.
 1. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. "Білий" і "сірий" будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука, теперішнього губернатора Волині.
 2. Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному.
 3. Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.
 4. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).
 5. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.
 6. У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи "зея японіка" (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.
 7. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у "Лісовій пісні". Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з "Лісової пісні" не такі уже й вигадані.
 8. Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд "2616 Леся" (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.
 9. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в "Лісовій пісні". Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.
 10. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.

 Джерело: ВСВІТІ 

 Поетичні читання 

"Тобі, Україно, слово моє"

 24 лютого бібліотечні працівниці книгозбірні №3 організували поетичні читання "Тобі, Україно, слово моє", присвячені 155-річчю від дня народження Лесі Українки.

 Участь у читаннях взяли учні 4 класу ліцею №7. Юні учасники зворушливо та проникливо декламували поезії видатної української письменниці, демонструючи щирість почуттів, артистизм і глибоке розуміння художнього слова.

  

 Бібліотекарки кажуть: "Поетичні рядки Лесі Українки наповнили подію особливою атмосферою, подарувавши присутнім яскраві емоції та ще раз нагадавши про силу української літератури, яка надихає, об’єднує й виховує любов до рідної мови та України".

 Моє багатство – рідна мова

 20 лютого в бібліотеці-філії №3 провели справжній мовознавчий двобій – "Моє багатство – рідна мова", організований бібліотечними працівницями для учнів 5 класу ліцею №7.
 Учасники заходу поділили на дві команди з креативними назвами – "Лінгвістична розвідка" та "Мовна піхота". Протягом змагання діти виконували різноманітні завдання мовознавчого характеру, демонструючи свої знання, кмітливість та вміння працювати в команді. Атмосфера була жвавою, наповненою азартом, підтримкою та щирими емоціями.

 Перемогу здобула команда "Лінгвістична розвідка". Учасників нагородили грамотами.
 Бібліотечні працівниці зазначають: "Такі заходи не лише поглиблюють знання з української мови, а й формують любов, повагу та інтерес до рідного слова".

 Майстер-клас 

"Журавлі пам’яті"

 Цього ж дня бібліотекарки книгозбірні №3 організували майстер-клас "Журавлі пам’яті". Його провели для учнів 5 класу.
 Спочатку розповіли дітям про значення цього пам’ятного дня, наголосивши на важливості збереження історичної пам’яті, поваги та вдячності до тих, хто віддав своє життя за свободу і гідність України.
 Майстер-клас провела викладачка школи мистецтв "Райдуга" Олена Наумець. Діти виготовили паперових журавликів – символи пам’яті, надії та вдячності.
 Творча атмосфера, щирість дитячих емоцій та спільна робота створили особливий настрій заходу. Кожен виготовлений журавлик є знаком пошани.

 Міжнародний день книгодарування

 Щороку 14 лютого у світі відзначають не лише День святого Валентина, а й ще одне чудове свято – Міжнародний день книгодарування. Цього дня кожен може поділитися теплом, подарувавши книгу близькій людині, друзям або тим, хто цього потребує.
 В Україні це свято відзначається з 2018 року. Його започаткував генеральний директор видавництва "Ранок" Віктор Круглов, побачивши традицію дарування книжок за кордоном. Зазвичай у цей день книгарні та видавництва пропонують своїм клієнтам знижки на книги, тоді як читачі дарують їх одне одному або залишають прочитане у бібліотеках.
 Міжнародний день книгодарування – це нагадування про те, що найкращий подарунок – це знання, емоції та натхнення, заховані між сторінками. Книга може стати дверима у новий світ, другом у самотні вечори або джерелом відповідей на найглибші питання.
 Тож не втрачайте нагоди зробити цей день особливим – подаруйте книгу тим, кого любите, залиште прочитаний томик у бібліотеці чи просто поділіться улюбленою історією з друзями. Нехай книги подорожують від серця до серця, несучи світло, мудрість і натхнення!

 До Дня безпечного Інтернету

 Для учнів 8 класу ліцею №7 відбулася пізнавальна зустріч з лейтенантом відділу протидії кіберзлочинам Романом Басом. Її організувала книгозбірня №3. Тема розмови –  "Як працюють шахраї в мережі" – виявилася надзвичайно актуальною та корисною.
 Під час заходу учні дізналися:
 • про найпоширеніші схеми інтернет-шахрайства;
 • як захистити свої персональні дані;
 • яких правил варто дотримуватися для безпечної поведінки в онлайн-просторі.
 Зустріч пройшла у форматі живого спілкування, з реальними прикладами та можливістю поставити запитання. Учні активно долучалися до обговорення й отримали практичні поради, які точно стануть у пригоді в повсякденному цифровому житті.
 А ми зауважуємо, що безпечний інтернет починається з обізнаності!