10 незвичних способів 

перестати марнувати час

 Нам часто здається, що часу попереду ще вдосталь. Але якщо замислитися, людське життя зовсім не таке довге. Навіть якщо дожити до 80 років, у запасі буде приблизно чотири тисячі тижнів. І тільки від нас залежить, чи стануть вони наповненими, змістовними й цікавими.
 Саме тому тема тайм-менеджменту хвилює багатьох. Утім, більшість сучасних підходів до управління часом досить вузькі: вони зводяться до ідеального ранкового ритуалу або нескінченного виконання завдань у надії на абстрактний успіх у майбутньому. При цьому часто ігнорується важлива річ – світ навколо сповнений моментів, які варті нашої уваги навіть ціною продуктивності.
 Якщо ви хочете встигати більше, але не втрачати радості від життя, варто переглянути своє ставлення до часу. Ось кілька простих, але нетипових принципів.
 1. Чітко розставляйте пріоритети. Іноді без жорстких рішень не обійтися. Потрібно прямо визначити, що ви робите зараз, а що відкладаєте. Такий підхід допомагає зосередитися на справді важливому, замість того щоб постійно реагувати на нові прохання та відволікання. Складіть повний список справ, а потім залиште в ньому лише 10 завдань, над якими працюватимете найближчим часом. Нові пункти додавайте тільки після завершення одного з них. Для регулярних справ корисно виділяти фіксовані часові проміжки – наприклад, перевірка пошти щодня з 10:00 до 10:30.
 2. Займайтеся одним великим проєктом за раз. Багатозадачність здається ефективною лише на перший погляд. Насправді паралельна робота над кількома серйозними проєктами часто уповільнює прогрес і виснажує. Спробуйте інший підхід: завершуйте великі справи по черзі, максимально концентруючись на кожній. Ви швидко помітите, що рухаєтеся швидше і почуваєтеся спокійніше.
 3. Визначте, де ви не прагнете ідеалу. Наші ресурси обмежені, і це нормально. Метод "стратегічного дисбалансу" полягає в тому, щоб заздалегідь погодитися: в окремих сферах життя ви не вимагатимете від себе максимуму. Якщо ви пишете книгу, дозвольте собі неідеальний порядок удома. Якщо хочете більше часу проводити з дітьми – змиріться з повільнішим кар’єрним зростанням. Усвідомлений дисбаланс часто набагато здоровіший за спроби встигнути все.
 4. Фокусуйтеся на виконаному. Коли список справ лише зростає, легко втратити мотивацію. У такій ситуації допомагає перелік уже зробленого. Записуйте кожне завершене завдання – велике чи дрібне. Це наочне підтвердження того, що день минув не даремно і ви справді рухаєтеся вперед.
 5. Усвідомлено обирайте підписки й хобі. Соціальні мережі здатні непомітно перетягувати нашу увагу на другорядне. Тому варто формувати стрічку так, щоб вона надихала, навчала або хоча б покращувала настрій. Те саме стосується хобі та волонтерських проєктів. Обирайте лише ті заняття, на які готові витрачати час і сили, і не намагайтеся охопити все одразу – це знижує ризик вигорання.
 6. Зробіть техніку менш привабливою. Смартфони й комп’ютери створені для того, щоб утримувати нашу увагу. Під час роботи це перетворюється на проблему. Вимкніть сповіщення, приберіть зайві застосунки або навіть видаліть соцмережі на робочий час. Ще один варіант – використовувати окремі пристрої для конкретних завдань, наприклад електронну книгу без доступу до інтернету.
 7. Додавайте новизну в буденність. Час "прискорюється", коли дні схожі один на один. Нові враження, навпаки, роблять його відчутнішим і насиченішим. Спробуйте змінювати звичні дрібниці: оберіть інший маршрут додому, вирушіть на спонтанну прогулянку, займіться творчістю без плану. Такі моменти допомагають відчути кожен день повніше.
 8. Ставтеся до людей з цікавістю. Надмірне прагнення все контролювати часто шкодить стосункам. Замість очікувань і розчарувань краще обрати позицію спостерігача. Коли виникають труднощі, не намагайтеся керувати поведінкою близьких. Придивіться до їхніх реакцій, характеру, непередбачуваності. Це зменшує напругу і допомагає приймати людей такими, якими вони є.
 9. Дозволяйте собі щедрість. Якщо з’являється імпульс зробити щось добре для інших – не стримуйте його. Не варто аналізувати, чи "заслуговує" людина на це і чи повернеться жест у відповідь. Щедрість майже миттєво покращує настрій і наповнює день сенсом.
 10. Навчіться нічого не робити. Раціональне використання часу неможливе без справжнього відпочинку. Страх бездіяльності часто змушує нас поспішати там, де потрібна повільність, і бути "продуктивними" навіть у дрібницях.
 Спробуйте просту практику: поставте таймер на 5-10 хвилин і не займайтеся нічим. Без думок, планів і дій. Якщо ловите себе на будь-якій активності – м’яко повертайтеся до нічогонероблення. Бажання повністю контролювати себе й свій час зазвичай лише підсилює стрес. Не існує ідеальної системи тайм-менеджменту. Набагато важливіше прийняти власні обмеження й недосконалість.
 Усвідомлення швидкоплинності життя звільняє. Коли ми миримося з тим, що не встигнемо все, з’являється простір для справді важливого. Відмовтеся від гонитви за ідеалом – це зробить життя спокійнішим і щасливішим.

 Джерело: ВСВІТІ 

 5 занять, які допомагають 

зберегти молодість мозку

 Погіршення когнітивних функцій – один із найтривожніших аспектів старіння. Навіть без деменції з роками можуть слабшати пам’ять, швидкість мислення, здатність до концентрації, аналізу та прийняття рішень.
 Для підтримки здоров’я мозку лікарі зазвичай радять дотримуватися режиму сну, правильно харчуватися, більше спілкуватися, відмовитися від шкідливих звичок і контролювати показники тиску, цукру та холестерину в крові. Усі ці рекомендації мають наукове підґрунтя.
 Втім, не менш важливу роль відіграють фізична активність і регулярне розумове навантаження. Розгляньмо заняття, які можуть допомогти мозку залишатися активним якомога довше.
 1. Фізична активність і спорт. У людей похилого віку, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше виникають проблеми з пам’яттю та мисленням. Регулярні фізичні навантаження, навпаки, пов’язані з кращими когнітивними показниками. Вони допомагають ясніше мислити, легше навчатися новому, підтримувати емоційну рівновагу та знижувати ризик вікових порушень роботи мозку. Фахівці радять не чекати пенсійного віку, а піклуватися про себе заздалегідь. Достатньо приділяти близько 150 хвилин на тиждень помірній фізичній активності – наприклад, швидкій ходьбі чи їзді на велосипеді. Головне, щоб заняття приносило задоволення.
 2. Судоку та числові головоломки. Судоку – одна з найпопулярніших логічних ігор у світі. Її суть полягає в заповненні сітки 9×9 цифрами від 1 до 9 так, щоб вони не повторювалися в рядках, стовпцях і блоках 3×3. Дослідження за участю десятків тисяч людей різного віку показали, що регулярне розв’язання судоку пов’язане з кращими результатами в завданнях на просторове мислення, граматику та різні види пам’яті. В іншій масштабній роботі люди, які розв’язували числові головоломки частіше ніж раз на день, демонстрували вищий рівень уваги та швидшої обробки інформації. Водночас науковці наголошують: поки що потрібні додаткові дослідження, аби остаточно підтвердити захисний ефект таких ігор для мозку.
 3. Карткові ігри. Китайські дослідники, спостерігаючи за кількома тисячами людей похилого віку, помітили, що ті, хто регулярно грав у карти, краще справлялися із завданнями на пам’ять, мовлення, рахунок, увагу та орієнтацію в просторі. Хоча одного дослідження недостатньо для остаточних висновків, логіка проста: карткові ігри вимагають аналізу, планування, запам’ятовування та швидкої реакції. Тож партія в покер, бридж або преферанс із друзями цілком може стати корисним тренуванням для мозку.
 4. Читання. Читання також пов’язують із покращенням когнітивних функцій, зокрема робочої та епізодичної пам’яті. В одному з експериментів люди старшого віку, які регулярно читали протягом кількох тижнів, показали кращі результати порівняно з тими, хто виконував лише мовні вправи. Більш тривалі спостереження за літніми людьми засвідчили, що читання хоча б кілька разів на тиждень асоціюється з нижчим ризиком вікового зниження розумових здібностей. Тож книга – це не лише спосіб відпочинку, а й інвестиція в здоров’я мозку.
 5. Кросворди. Розгадування кросвордів також може мати позитивний вплив на когнітивні навички. У невеликому дослідженні за участю людей із легкими порушеннями пам’яті саме кросворди виявилися ефективнішими за спеціальні онлайн-ігри для тренування мозку. Учасники займалися кілька разів на тиждень, і наприкінці експерименту ті, хто розгадував кросворди, показали кращі результати. Хоча ці дані ще потребують підтвердження на ширших вибірках, очевидно одне: якщо після кросвордів ви відчуваєте, що мислите швидше й чіткіше, відмовлятися від цього заняття точно не варто. 

 Джерело: ВСВІТІ

 Вітаємо з Різдвом Христовим!

 Щиро вітаємо вас зі світлим святом Різдва Христового! Нехай це величне й тепле свято принесе у ваші домівки мир, спокій і затишок, наповнить серця вірою, надією та любов’ю, а душу – світлом і добром. Нехай різдвяна зірка осяє шлях кожному, даруючи сили жити, творити й вірити в краще майбутнє.
 У ці святкові дні з особливою вдячністю та шаною звертаємося до Захисників і Захисниць України. Дякуємо вам за мужність, відвагу й самопожертву, за можливість зустрічати Різдво під мирним небом, за кожен день нашої свободи. Нехай Господь оберігає вас, дарує силу, здоров’я та якнайшвидше повернення додому.
 Бажаємо, щоб Різдво стало джерелом надії й добрих змін, принесло тепло родинного кола, щирі посмішки та віру в Перемогу. Нехай у новому році панують злагода, взаєморозуміння й добро, а в кожному серці живе світло.
 З Різдвом Христовим! Миру Україні, Перемоги та Божого благословення кожній родині!

 Книги, що допомагають 

не вигоріти

 Ми звикли тримати темп, бути ефективними, завжди в тонусі. Та іноді навіть найсильніші з нас відчувають виснаження. Вигорання приходить тихо, коли справи зроблені, а радості від них немає. Ця добірка книжок від видавництва "Фабула" про відновлення. Про те, як навчитися дихати спокійно, довіряти собі, дозволяти паузи й шукати опору в простих речах.

 Womo 

 Джон Медіна "Правила мозку 

для роботи. Наука мислити 

розумніше в офісі та вдома"

 Що я маю зробити, аби віднайти баланс між особистим життям і роботою? Як мені зацікавити людей під час своїх презентацій? Що я можу змінити у своєму офісі, аби з нетерпінням чекати приходу до нього в понеділок? Як мені підвищити продуктивність своєї команди, свого відділу, своєї компанії? Відповіді на ці та багато інших запитань стосовно нашої роботи знають нау­ковці. Автор, молекулярний біолог Джон Медіна, досліджує різні аспекти трудової діяльності крізь призму науково доведених фактів, спираючись на сучасні погляди наук про мозок та еволюційної біології стосовно організації офісного простору, взаємодії на роботі та багатьох інших питань.

 Ден Гарріс
"На 10% більше щастя"

 Відомий американський репортер і телеведучий розповідає в цій книжці про свій шлях до медитації. Разом з автором читачі мають змогу пережити злети і падіння журналістської кар’єри, дізнатися скандальні й не дуже подробиці з життя духовних лідерів, з’ясувати, що ж таке медитація, чи всім вона підходить і чи може зробити нас щасливішими. Книжка буде цікавою і корисною тим, хто прагне віднайти внутрішній спокій, не втративши тих переваг, які дає нам звичка бути завжди насторожі.

 Різдвяні новинки, 

що наповнюють теплом

 Всі чекають на Різдво – і воно приходить у світлі гірлянд, у сміху за святковим столом, в ароматі ялинки та… в затишку зимових історій. І щоб ви відчули всі ці теплі емоції, ми підготували для вас просто фантастичну добірку різдвяних новинок 2025-го року. Ці видання для тих, хто любить святкову атмосферу у всіх її проявах. Тут є все – теплі зустрічі, другий шанс, маленькі і великі дива та навіть старе добре різдвяне вбивство! Обирайте історію, яка стане вашим особистим святковим ритуалом або ідеальним подарунком близькій людині… І хай здійсняться книжкові дива!

 "Твоє, моє і наше Різдво"

 Ця книжка зігріє в зимовий вечір, немов чай, заварений турботливими матусиними руками. Тут аромат бабусиних пиріжків та дідового шашлика, мирне посопування котика під ногами, народні традиції і тиха молитва… В цій збірці різдвяної прози сучасні українські автори та авторки зібрали в своєрідну мозаїку галас святкової метушні, неспокій, сміх та надію. "Твоє, моє і наше Різдво" – це книжка, яка об’єднує всіх нас навколо цього світлого свята і нагадує – дім там, де нас чекають…

 "25 різдвяних історій"

 "25 різдвяних історій" – смішні, місцями болючі, час від часу ностальгійні для кожного читача. Адже це правдивий концентрат різдвяних переживань, які всі ми відчуваємо у цей період. І цього року тут направду особливі історії: дитячі спогади про (не)ідеальні свята та родинні халепи, про довгоочікуване повернення сина з фронту, про бажання бабці померти на Різдво, про пухнастика, який врешті знайшов родину… Ну, ви уявили. Покладіть цю книжку під ялинку рідній людині або навіть собі… Диво потрібно кожному – і з цим подарунком воно у вас станеться!  

 Як створюється запах книжки

 Коли ми відкриваємо нову або стару книжку, то разом із текстом відчуваємо ще й характерний аромат. Для когось він пахне дитинством, для когось – бібліотекою, для когось – безтурботними вечорами з книгою. Цей запах має власну назву – бібліосмія. Це не метафора, а цілком реальне наукове явище, яке вивчають хіміки та культурологи.

Чому книги пахнуть по-різному

 Запах книжки формується насамперед із матеріалів, із яких вона зроблена: паперу, чорнил, клею й фарб. У старих книжках домінує аромат ванілі, трав, меду, а іноді навіть кави. Нові видання, навпаки, пахнуть свіжим папером, поліграфічною фарбою та друкарнею.
 Усе це відбувається завдяки летким органічним сполукам, що з часом виділяються із целюлози, лігніну та барвників. У старих книжках, де лігнін уже розкладається, утворюються ванільні альдегіди, які й дають теплий "солодкуватий" запах. У нових – переважають аромати друкарських чорнил, клею та покриттів.

Чому нас це приваблює

 Вчені припускають, що бібліосмія працює як тригер пам’яті: запахи дуже тісно пов’язані з емоційною сферою. Тож кожен, хто любить книги, має власний "букет спогадів". Для когось це запах університетської бібліотеки, для когось – домашньої полиці з дитячими книжками.
 До речі, саме через цю властивість запаху книжки багато видавництв експериментують із ароматизацією своїх новинок. Іноді на спеціальних виставках можна зустріти книжки, у палітурку яких додано натуральні олії або аромати, щоб посилити враження від читання.

Бібліосмія як "машина часу"

 Запах книжки – це не лише хімія, а й культурний код. Бібліотеки й архіви, де стоять сотні старовинних видань, пахнуть особливо. Це запах історії, який переносить нас у минулі століття. Саме тому багато людей називають бібліосмію "ароматом часу".

Чому важливо зберігати книги правильно

 Якщо ви хочете, щоб ваша домашня бібліотека зберегла той самий приємний запах, варто дотримуватися простих правил: тримати книги в сухому приміщенні, без різких перепадів температур; уникати прямого сонця, яке руйнує папір; регулярно провітрювати полиці. Так книги не лише довше служитимуть, а й збережуть свій неповторний аромат.
 Бібліосмія – це маленьке диво, яке ми відчуваємо щоразу, коли відкриваємо книжку. Це поєднання науки, пам’яті та культури. І, можливо, саме воно робить читання таким затишним і особливим. Адже запах сторінок здатен перенести нас у дитинство, улюблену бібліотеку чи у спогад про людину, яка подарувала цю книжку.

 Джерело: Читаріум 

 День української хустки

 7 грудня відзначають День української хустки – свято, що наповнене теплом традицій і глибоким змістом. У цей день українська хустка постає не просто елементом одягу, а справжнім символом духовної спадщини та жіночої мудрості.

 З давніх часів хустка супроводжувала українку протягом усього життя. Вона була поруч у радості й смутку, на святах і в будні, під час важливих подій та щоденної праці. Нею благословляли в дорогу, накривали голову від негоди, передавали з покоління в покоління як родинну цінність. Орнаменти та кольори хустки мали особливе значення: вони могли розповісти про вік, настрій, життєвий шлях і навіть долю жінки.

 Сьогодні українська хустка звучить по-новому. Вона стала символом єдності, гідності та незламності українського народу. Її з гордістю одягають як частину національного строю, так і як стильний акцент у повсякденному образі. Хустка об’єднує минуле й сьогодення, зберігаючи пам’ять про коріння та водночас надихаючи на майбутнє.

 День української хустки – це нагода згадати свої традиції, вшанувати жінок-берегинь роду та з любов’ю пов’язати хустку як знак краси, сили духу й щирої любові до України.

 День Збройних сил України

6 грудня 2025 року Україна відзначає День Збройних сил – свято мужності, честі та самопожертви українських воїнів, які щодня стоять на захисті держави та українського народу. Українську армію сьогодні називають щитом Європи та прикладом незламності для вільного світу. Найголовніші слова цього дня – вдячність і віра в перемогу.

 Завдяки вашій незламності, силі волі та єдності Україна встояла перед викликами й продовжує шлях боротьби за свободу та незалежність. Ви є опорою нації, силою, що об’єднує суспільство та зміцнює віру в Перемогу.
 Щиро бажаємо вам міцного здоров’я, витримки, надійного тилу, бойового братерства та якнайшвидшого повернення до мирного життя.
 Слава Збройним Силам України!
 Слава Україні!

 Майстерка "Листи 

Святому Миколаю"

 5 грудня бібліотекарки філії №3 організували для учнів 4 класу міського ліцею №7 цікаву святково-творчу майстерку до Дня Святого Миколая. Захід відбувся в навчальному закладі, куди працівниці бібліотеки завітали з матеріалами та гарним передсвятковим настроєм.
 Під час майстерки ліцеїсти створювали чарівного оленя – символ добра, подарунків і зимового дива. Діти працювали з різними матеріалами, проявляли фантазію, обирали кольори та декоративні елементи. Бібліотекарки допомагали учасникам у процесі та підтримували кожну творчу ідею.

 Атмосфера була по-справжньому тепла й натхненна: четвертокласники із захопленням працювали над своїми листівками. Кожна робота вийшла унікальною, адже діти вкладали у неї частинку власного настрою та святкового очікування.

 Бібліотекарки кажуть, що  такі  заходи розвивають творчі здібності та дарують дітям відчуття свята.

 Плакат "Долоні не для биття"

 4 грудня бібліотекарки книгозбірні №3 разом з учнями 4 класу Ліцею №7 Хмельницької міської ради створили плакат "Долоні не для биття". Подія відбулася у межах Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства".
 Під час створення плаката школярі говорили про те, що таке добро, чому важливо підтримувати одне одного й уміти казати "ні" будь-яким проявам насильства.
 Діти активно доєднувалися до обговорення та ділилися власними думками про те, що руки мають створювати, допомагати, обіймати – але ніколи не завдавати болю.
 Кожен учень залишив відбиток своєї долоньки на великому плакаті, обравши яскравий колір.
 У такий спосіб ліцеїсти створили спільне полотно, яке символізує єдність, підтримку та усвідомлення того, що насильству немає місця ні в родині, ні в школі, ні в суспільстві.

 Як вести читацький щоденник?

 Розповідаємо, що таке щоденник читача та як його вести й оформити дітям різного віку.

Що таке щоденник читача?

 Читацький щоденник (щоденник читача) – це особистий журнал читача, у якому він записує інформацію про прочитані книги. Робота із таким щоденником допомагає читачам досліджувати свою читацьку активність, вести облік прочитаних книг та занотовувати назви книг, які варто прочитати.

 Робота із читацьким щоденником корисна всім: дітям молодшого шкільного віку такий щоденник дасть змогу вдосконалити свою читацьку активність та компетентність, старшим учням – навчитися аналізувати тексти, самотужки оцінюючи їх. Такий щоденник знадобиться і для підготовки до іспитів, адже допоможе швидко відновити в пам’яті сюжет та основні ідеї прочитаної книги. Для дорослих щоденник читача може стати способом по-новому зануритися у світ книг, навчитися писати відгуки та рецензії. Тому читацький щоденник має супроводжувати людину впродовж її навчання в школі чи університеті.

Як оформити перший читацький щоденник?

 Щоденник читача може стати способом запису думок, що виникають у результаті прочитаного. Що менша дитина, то простішою буде форма фіксації цих думок. Як виглядатиме такий щоденник, залежить від віку і навичок дитини. Привчати дитину вести читацький щоденник можна починаючи з її найперших прочитаних книг. При цьому для першачків не варто передбачати в такому щоденнику місце для розлогих записів і серйозних міркувань. 

Ідеї для новорічних подарунків в українському стилі

 Залишилось небагато до Нового Року і голова кипить від думок, що ж подарувати усім своїм рідним та друзям. Пропонуємо вам декілька оригінальних ідей подарунків в українському стилі:
 1. Лялька-мотанка. Раніше, спеціально на різдво виготовляли ляльки із зерна. Вони символізували гарний врожай. Таку ляльку можна замовити у майстрів, або ж виготовити самостійно.

 2. Оберіг. В Україні існує великий вибір слов’янських оберегів із різноманітних матеріалів – срібла і золота, менш коштовних металів та дерева. Кожен з них має особливе значення, тож вибирати оберіг потрібно в залежності від того, кому ви його збираєтесь дарувати.

 3. Медові пряники. Їх зазвичай виготовляють на День Святого Миколая, але вони можуть послужити гарним подарунком та прикрасою на новорічну ялинку.

 4. Одяг з українським орнаментом. Мається на увазі не лише вишита сорочка. В сучасних українських магазинах є достатній вибір одягу, який традиційно дарують на Новий Рік, виконаного в українському стилі: шарфи та шапки, светри та шкарпетки тощо.

 5. Український глиняний посуд. Він створює атмосферу затишку в домі і стане чудовою прикрасою на столі у Святий вечір та різдво.

 6. Прикраси, посуд або ж будь-які сувеніри із Петриківським розписом. Не дарма він і досі залишається популярним у всьому світі, а принти розпису використовують у своїх роботах відомі дизайнери.

 7. Люлька, трубка – чудовий сувенір для чоловіка, котрий є шанувальником козацької культури.

 8. Чудовими прикрасами для жінок стануть традиційний український вінок або червоне намисто. Доречі, за китайським календарем. Наступний рік – це рік вогняної собаки, тож вогняні кольори у прикрасах будуть якраз доречними.

 9. Іграшки з дерева – подарунок для дітей. Різноманітні вітрячки, свисщики, торотушки, котрі можна замовити у тематичних магазинах, або ж виготувати самостійно. Їх прийнято прикрашати різьбленими або фарбовими візерунками.

 

 10. Дідух. Всі забули про старовинну традицію, ставити дідуха в домі замість ялинки. Але ви можете змайструвати та подарувати його близьким людям, коли будете йти в гості. Можливо, вам вдасться відродити цю чудову традицію.

 Даруйте українське – це стильно! 

 Джерело: ВСВІТІ

  Фантастичні "технології" 

в реальності

  Хороші письменники-фантасти вигадують світ майбутнього, а геніальні його пророкують. Завдяки вмінню передбачати розвиток технологій автори наукової фантастики за десятки і навіть сотні років передрекли появу інтернету, атомної бомби, біонічних кінцівок та інших винаходів, якими користується сучасна людина. Ми вирішили дізнатися, які автори і коли описали у своїх творах звичні нам сучасні технології.

 1. Навушники. Рей Бредбері. 451 градус за Фаренгейтом (1953). У своїй антиутопії "451 градус за Фаренгейтом" Рей Бредбері описував світ майбутнього, і однією з його вигадок були мініатюрні "черепашки" (з ними не розлучалася дружина головного героя), які можна вважати прототипом навушників-вкладок. Справжні навушники з’явилися тільки через 26 років після публікації роману. У цьому ж романі Бредбері описує величезні телевізори з пласким екраном, які замінили стіни, і пристрої, що нагадують банкомати.

 2. Відеовиклик. Хьюго Гернсбек. Ральф 124с 41+ (1911). На обкладинці роману "Ральф 124с 41+", який написаний Хьюго Гернсбеком у 1911 році, красується одна з передбачених ним технологій – сеанс відеодзвінка. Дія роману розгортається у 2660 році. Героїня використовує портативний пристрій під назвою телефот. За часів публікації, звичайно ж, це здавалося чистою фантастикою, але сьогодні відеозв’язок став таким же звичним, як тостер. Хоча Гернсбека складно назвати геніальним письменником, він завжди робив ставку саме на те, щоб показати читачеві світ майбутнього на основі розвитку сучасної науки, а не доставити естетичну насолоду красним письменством.

Зберігання книг у дитячій

 Батьки розуміють, яку важливу роль у вихованні, розвитку дитини відіграють книги. З раннього віку малюкові купуються вірші, казки. Їм на зміну приходять цікаві розповіді, захоплюючі пригодницькі твори і т.д. В результаті у дитини поступово накопичується солідна бібліотека. Необхідно забезпечити їй зручне зберігання. Зібрання книг може стати прикрасою дитячої, якщо грамотно вибрати варіант конструкції. 

 Чому правильне зберігання книг – це більше, 

ніж просто порядок? 

 Організація книжкового куточка – це потужний інструмент виховання, який безпосередньо впливає на формування любові до читання. Коли книги знаходяться у вільному доступі, красиво розставлені на полицях, вони стають невід’ємною частиною повсякденного життя дитини, привабливим об’єктом, який хочеться взяти до рук. Правильно організований простір перетворює читання з обов’язку на захоплююче дозвілля.

 Вимоги до книжкових меблів: 

чек-лист для батьків

 Стелаж, шафа або полиця для книг в дитячу повинні відповідати кільком критеріям. При покупці цих меблів потрібно орієнтуватися на специфіку призначення, вимоги, що пред’являються до меблів для дитячої кімнати. Конструкція повинна: створити якісні умови для зберігання всієї бібліотеки дитини; забезпечувати зручність у користуванні; гарантувати безпеку; гармонійно вписуватися в інтер’єр.

Безпека перш за все. Це найголовніший критерій. Усі меблі мають бути виготовлені з екологічно чистих, нетоксичних матеріалів (натуральне дерево, МДФ, якісний ДСП класу Е0 або Е1). Конструкція має бути стійкою. Високі стелажі та шафи обов’язково потрібно кріпити до стіни, щоб уникнути перекидання. Уникайте гострих кутів та скляних дверцят, особливо в кімнаті для малюків. 

 Доступність та зручність відповідно до віку. Дитина повинна мати можливість самостійно діставати книги та ставити їх на місце. Для дошкільнят обирайте низькі підлогові полиці або стелажі. Для школярів вже можна використовувати вищі конструкції, але найулюбленіші та найактуальніші книги мають бути на рівні очей. Меблі повинні забезпечити зручність в акуратній розстановці книг. Це допоможе малюкові легко підтримувати порядок.

 Місткість та функціональність. Дитяча бібліотека постійно зростає. Обирайте меблі "на виріст" або модульні системи, які можна буде доповнювати. На полицях в стелажі, шафі або стінці доведеться розміщувати друковані видання різних розмірів. У конструкції повинна бути надана можливість знайти місце для кожної книги. Розгляньте варіанти з полицями різної висоти та глибини. 

 Естетика та гармонія з інтер’єром. Ці меблі є важливим елементом інтер’єру. Слід враховувати гармонію їх поєднання з оздобленням, іншими предметами обстановки. Полиці повинні вдало доповнювати оформлення дитячої кімнати, а не виглядати чужорідним елементом. Обирайте дизайн, що відповідає загальному стилю та вподобанням дитини.

 9 книг для знання історії Голодомору

 Сьогодні, у четверту суботу листопада, українці всього світу мають національний пам'ятний день – День пам'яті жертв Голодомору. Цього дня ми згадуємо мільйони людей, вбитих в роки геноциду, власна назва якого – Голодомор. Для глибшого розуміння цієї теми етнологиня, публіцистка Леся Гасиджак, кандидатка історичних наук, очільниця Національного музею Голодомору-геноциду склала добірку літератури, різної за стилями та жанрами, але такої, яка буде цікава і легка для пересічного читача. 

"Голодомор: основні факти"

 Це нове видання Національного музею Голодомору-геноциду. У брошурі на 50 сторінок лаконічною мовою, з ілюстраціями, викладено рамкову історію Голодомору (передумови, причини, механізм), включаючи пояснення, чому він є геноцидом, які його наслідки і для чого Україні потрібне його міжнародне визнання. Що важливо, вона видана, крім української, також англійською, німецькою та французькою мовами, відтак може стати тією пам'ятною річчю для друзів чи колег закордоном, який допоможе краще пізнати нашу історію.

Улас Самчук 

"Марія"

 Роман-хроніка, перший художній твір про Голодомор в українській літературі. Улас Самчук, відомий письменник з Волині, написав його у 1934 р., видав у Львові. В романі показано, чому Голодомор став можливим: бо українці повірили більшовицькій пропаганді, брехні і фейкам, не підтримали справді українську, хай і неідеальну, нову владу, політична еліта через чвари і роз'єднаність втратила підтримку народу, а всі разом, ще й не маючи сильної армії, – державу. На четвертому році повномасштабної геноцидної російської війни він сприймається зовсім інакше, ніж ще 10 років тому.

Тетяна П'янкова 
"Вік червоних мурах"

 Навесні 33-го голод у Мачухах досягає апофеозу. Перше канібальство, самосуди, психічні розлади на фоні недоїдання. Село деградує. Люди, доведені до відчаю, втрачають людську подобу, вони готові їсти все, аби вижити. І ось дві не знайомі між собою жінки, дві жертви свого часу, дві протилежні сторони великої темряви, що ім’я їй голод, опиняються на відстані простягнутої руки… Молоденька Явдоха, зрячість на рівні безуму, – і Соля, свята сліпота. Одну голод убиває – іншу рятує. Одній обіцяє вічну ніч – іншій дає надію на щасливе відродження... Глибокий психологічний роман про одну з найскладніших сторінок української історії – Голодомор 1933 року. 

 День Гідності та Свободи

 20 листопада бібліотека-філія №3 провела патріотичні читання "Гідний та вільний – такий наш народ". Захід відбувся для учнів 4-А класу міського ліцею №7 з нагоди прийдешнього Дня Гідності та Свободи.
 Учні класу з натхненням декламували поезії хмельницьких авторів. Діти передали щирі почуття любові до України, її силу та нескореність.
 Захід став нагодою ще раз нагадати про важливість гідності, свободи та єдності українського народу, залишивши в серцях кожного гордість за свою країну та повагу до її Героїв, а також відчуття, що треба пам’ятати про подвиг людей, які захищали й продовжують захищати нашу державу.

 Домашня бібліотека: 

варто чи ні 

  Скільки книг у вас має бути, щоб ви могли впевнено заявити про домашню бібліотеку? Тут усе дуже суб’єктивно, як завжди, у книг немає рамок і обмежень. Та якщо у вашій домівці менше, ніж десяток книг, то пропонуємо задуматись над поповненням полиць, але... чи потрібно воно вам?

  Видавництво Старого Лева

  Читати – це не як хобі, це як рівень певної насолоди. От можна смакувати кексами, а можна сторінками. Ймовірно, якщо ви читаєте, то у вашій домівці є книги, так-так, напевно, ви активно відвідуєте бібліотеку й кількість прочитаних книг значно менша за ту, яка красується на ваших полицях, однак деякі все ж живуть у кутках ваших кімнат і виконують там певну місію, чи не так?

   А як вам словосполучення "домашня бібліотека"? Думаю, асоціюється із чимось грандіозним, з тоннами старих книг, кадрами із атмосферних фільмів. Для когось це звучить як мрія, а комусь стає трохи лячно, адже треба дуже добре вміти контролювати себе, щоб мати за сусідів купу дивовижних історій. Та як щодо розвіювання міфів?

   Дайте відповіді на такі запитання:

  - Чи корисне читання?

  - Чи важливе читання?

  - Чи розвиває читання вас як особистість, фахівця, соціального представника?

  - Чи буває таке, що ви не можете відірватись від захопливої книги?

  - Чи є книги, які ви перечитували чи готові це зробити?

  - Чи подобається вам запах книг?

  - Чи насолоджуєтесь естетичним художнім оформленням видань?

  Якщо ви відповіли на усі запитання "так", то вам точно варто працювати над поповненням домашньої бібліотеки, адже це буде місцем вашого душевного притулку, спокою, затишку, спогадів, найкращого запаху, а ще це буде родзинкою вашої домівки і точно найголовнішим гігантським елементом інтер’єру.

  Рухаймось далі. Якщо ви готові наважитись на бібліотечну пригоду, то ловіть кілька порад щодо того, як облаштувати книжковий світ удома.

  1. Визначте площу вашої майбутньої бібліотеки, певні обмеження врятують вас від хаосу і розкинутих по кутках виданнях, які не матимуть загальної композиції.

  2. Оберіть конкретні місця, де будуть книги, адже зовсім не обов’язково мати сотню полиць, достатньо підвіконня, шафи, стола, вінтажного пуфика, місця над шафою чи дверима, ну, ви зрозуміли.

 3. А зараз найцікавіше: створіть принцип, за яким хочете облаштувати бібліотеку: за розмірами, кольорами, темами, віком, видавництвами, алфавітом, хронологією, емоціями, особистою симпатією до книги тощо.

   4. Розкладіть своїх паперових улюбленців за принципом, який обрали.

 5. Заваріть горня львівської кави чи карпатського чаю і впевнено насолоджуйтесь своїм затишним, по-справжньому осіннім  досягненням.

 Усе складне – просто, тож нема чого відмовляти собі в паперових домовичках!

 Як опанувати нові навички за допомогою мікронавчання

 

 Час – найцінніший ресурс, який у нас є. А у XXI ст. це саме можна сказати і про увагу. Ми витрачаємо її на роботу, домашні справи, зависання в соцмережах і просто на те, щоб впоратися з метушнею навколо. Усе це майже не дозволяє довго займатися навчанням і саморозвитком, повністю занурюючись у довгі курси та об’ємні підручники. Але бажання й необхідність дізнаватися нове нікуди не зникають. Як поєднати щільний графік із самоосвітою і не збожеволіти? Впоратися з цим допоможе мікронавчання. Давайте розберемося, що це таке і як його застосовувати.

  Що таке мікронавчання

 Мікронавчання (microlearning) – це підхід, за якого інформація подається невеликими блоками або у формі коротких навчальних модулів. Матеріал при цьому ділиться на смислові частини, кожна з яких охоплює конкретну тему. Вчитися у цьому форматі можна буквально на ходу – під час поїздки в метро, обідньої перерви або перед сном.
 У мікронавчання є кілька ключових характеристик:
 Короткість. Кожен модуль займає в середньому до 15 хвилин. Наприклад, коли студенту потрібно швидко освіжити свої знання про якусь історичну подію, він слухає п’ятихвилинний подкаст на цю тему, а не читає цілий параграф підручника.
 Фокус на невеликому фрагменті широкої теми. Одна сесія навчання – одна мікротема або навичка. Ніякої зайвої інформації усе чітко й по суті. При цьому великий матеріал недостатньо просто роздрібнити на частини – важливо переробити його так, щоб модуль був логічно завершеним. Наприклад, коли новий співробітник вчиться працювати з корпоративним месенджером, раціональніше спочатку розповісти йому про ключові функції, щоб він відразу міг застосовувати знання на практиці. А все інше він встигне опанувати пізніше.
 Гнучкість. Займатися можна у зручний час і в зручному місці. Наприклад, вам незабаром зустріч із носієм іноземної мови – треба терміново покращити вимову, але часу на повноцінний урок немає. Перед зустріччю ви можете встигнути подивитися двохвилинне відео, де пояснюються ключові звуки й інтонації, – і застосувати нову навичку в реальній розмові.
 Повторюваність. Мікронавчання ідеально підходить для регулярної практики й покращення навичок. Наприклад, якщо ви опановуєте гітару, то можете щодня проходити короткі 5-хвилинні уроки з акордів або техніки гри. Такий підхід дозволить вам постійно повторювати й удосконалювати вже вивчені елементи, не перевантажуючи себе.
 Дослідження підтверджують, що короткі регулярні заняття допомагають краще засвоїти матеріал. Подача інформації невеликими порціями та в цікавих і різноманітних формах – від інфографіки й квізів до вертикальних відео – мотивує вчитися частіше. Адже ці знання завжди під рукою в наших гаджетах: можна швидко й без зусиль освіжити щось у пам’яті. І якщо часто до них повертатися, вони успішно переходять із короткочасної пам’яті в довготривалу.

  З якого віку краще 

починати читати

 Поки одні батьки муштрують дітей до читання з 3-4 років, інші дають свободу до формального першого класу. Проте чи впливає це в майбутньому на успішність чи любов до читання дитини? Чи існує "той самий правильний вік" для читання дітей?

 Читомо

Чи існує "правильний" вік?

 Більшість дітей вчиться читати в 6 чи 7 років, пішовши до першого класу. Немало вміє читати ще до школи, а деякі опановують грамоту в дуже ранньому віці – у три чи навіть два з половиною роки. Існує поширена думка серед батьків, що якщо дитина навчилася читати раніше, то буде більш успішною у школі.
 Та чи існує "правильний" вік, щоб навчитися читати, з погляду науки? Експерти кажуть, що ні. Уміння читати – це результат накопичення цілої низки компетенцій, які починають розвиватися буквально з пелюшок. Уже в перші тижні свого життя і навіть до народження немовлята активно сприймають та "аналізують" почуті звуки. Вони налаштовуються на різні тони та зразки мови, розрізняють знайомі голоси, розвивають розуміння звуків, слів і речень.

 У середньому з 18 місяців діти вже готові самостійно взаємодіяти з книжками, вони вчаться сидіти і слухати, гортати сторінки книжок, роздивлятися ілюстрації та навіть читати.

 Готовність дитини вчитися читати й писати визначають за шістьма ключовими навичками: мотивація (дитина цікавиться книжками та насолоджується історіями, які читають їй батьки), обізнаність (дитина знає, що таке книжка, текст, слова і літери), знання самих літер, достатній словниковий запас, фонологічна обізнаність (розуміння того, як слова структуровані, вміння гратися звуками) та базові навички розповіді. Якщо дитина не засвоїла цієї "бази", раннє навчання читанню не принесе їй задоволення і навіть може виявитися шкідливим.