Ось і настає новий рік 2013. За китайським календарем це рік Змії. Усім відома приказка – "Як зустрінеш новий рік, так його і проживеш". Цей рік є багатообіцяючим, оскільки про нього дуже багато наговорили в 2012. Який він буде, цей 2013 рік, побачимо. Але достеменно відомо, що він як і кожний новий принесе нам нові враження, зміни. 
    Талісман 2013 року – Чорна водяна Змія, яка вступить в свої права 10 лютого 2013 і триватиме по 31 січня 2014. Змія обіцяє нам море різноманітності і несподіванок. Життя, у багатьох відношеннях, стане приємніше і веселіше.
     У рік Змії потрібно заздалегідь все планувати і правильно оцінювати, перш ніж що-небудь робити. Потрібно стати у багато разів обережніше і обачнішими. 2013 рік вимагатиме, в першу чергу, мудрих і виважених рішень. Будь-яка агресія не характерна, але вже якщо буде проявлена, то пощади нікому чекати не варто.    
     Роки Змії рідко бувають напруженими та динамічними. Подивіться на їх символ – змію, порівняйте повадки цього плазуна з повсякденним життям, і ви легко зрозумієте, чого очікувати в період правління Змії. Змія – це прихована повільність, це мудрість, витривалість і терпіння, тому і протягом року основний упор слід робити на творчість і освіту, підвищення кваліфікації, пошуки відповідей на складні питання.
    Привітання з новим роком є його початком, привітання з новим роком як проголошення початку чогось нового. Новий рік  це сімейне свято, збирайтесь у колі сім'і, друзів, знайомих. Не святкуйте його наодинці. Вірте в краще і все буде у вас добре. 

      З Новим 2013 роком

Колектив бібліотеки-філії №3 щиро 

вітає усіх читачів з 

Днем святого Миколая!!!

 Свято cв. Миколая в Україні є особливо бажаним дитячим святом. Напередодні діти, зазвичай, пишуть Миколаєві листа, у якому розповідають про свої добрі вчинки протягом року, а в ніч з 18 на 19 грудня він приносить їм миколайчики – приємні подарунки за гарну поведінку і кладе їх під подушку або у чобітки.
  18 грудня для учнів 3-В класу НВК №7 особливо незабутньою стала зустріч у бібліотеці-філії №3. Там відбулося справжнє народознавче свято "Святий Миколай на землю сходить". Адже саме дитяча відвертість, щирість та безпосередність – це завжди тонкі і ніжні емоції.

   
  Від бібліотекарів школярі дізналися про історію виникнення свята, про традиції святкування його у інших країнах, прослухали легенди про святого. Під час зустрічі діти з великим задоволенням читали вірші та демонстрували миколайчики, виготовлені своїми руками.
  На згадку про свято третьокласники отримали подарунки від працівників бібліотеки. Це збентежило їхні маленькі серця. Було гамірно, весело й цікаво настільки, що малеча ще довго-довго не хотіла розходитися по домівках.

     4 листопада бібліотека-філія №3 провела літературну годину "Мудрості вселюдської скарбниці відкривав", яка приурочена дню народження Григорія Савича Сковороди. Він був великим патріотом, прищеплював народу священне почуття любові до своєї Батьківщини. Серце його горіло вогнем любові, ненависті, правди і розуму. Світ ловив його, але так і не спіймав.

Давно минули ті часи,

Коли ходив Сковорода

Землею,повної краси,

Як панувала в ній біда.

Паперові чи електронні книги?

  Незважаючи на те, що з кожним днем кількість людей, що відмовляються від звичайних паперових книг на користь легких функціональних електронних пристроїв, невпинно зростає, до цих пір чималу кількість читачів віддають перевагу традиційному варіанту книг. Як правило, такий вибір мотивується тим, що електронну книгу можна потримати в руках, в ній текст представлений суцільним потоком. Але все це вже давно пішло в минуле, в той час як сучасні пристрої надають масу переваг в порівнянні зі звичайними книгами, і виключають недоліки, властиві їм.

  Основною перевагою електронної книги є те, що в неї одночасно можна вмістити всю свою бібліотеку. Враховуючи те, що паперові книги важать чимало, їх завжди носити з собою вельми проблематично, особливо коли мова йде про подорожі, відрядження і т.д. Крім того, книги сьогодні – майже розкіш, яка обходиться недешево, в той час як пристрій потрібно купити тільки один раз і буквально після прочитання 10-20 книг він себе окупить.

 Сьогодні скачати книги в будь-якому форматі для будь-якого електронного пристрою для читання можна на спеціалізованих сайтах абсолютно безкоштовно. Важливо й те, що книги далеко не завжди швидко з’являються на прилавках магазинів, у той час як в Інтернеті література поширюється дуже швидко. Більше того, багато авторів в день презентації твору, разом з видавництвом друкованих книг, відразу ж «заливають» в мережу електронний варіант. І в Інтернеті представлений вибір всіляких книжок набагато більш різноманітний, ніж в хорошому книжковому супермаркеті – тут можна знайти не тільки художні твори і підручники, а й досить специфічні словники і спеціальну літературу, щоб виконати, наприклад, переклад з японської мови або екзотичні прислів’я народів Африки.

    Істотною перевагою в порівнянні зі звичайними книгами є можливість зберігати позначки, закладки, цитати, копіюючи їх в окремий файл прямо з тексту. Для цього потрібно натиснути тільки всього кілька кнопок, після чого фрагмент тексту,що вам сподобався буде вирізаний і збережений. Для тих, хто читає книги вдумливо і любить перечитувати, відзначати цікаві думки і висловлювання, така можливість є унікальною.

  Сучасні електронні пристрої для читання книг оснащуються екраном, який виконується за технологією паперу третього покоління, що гарантує режим читання,що мінімально впливає на зір. Дана технологія не має нічого спільного з тим, як виготовляються монітори для комп’ютерів і ноутбуків, тому не варто боятися, що від читання електронної книги будуть так само боліти очі – екран абсолютно ідентичний звичайній книжковій сторінці як за кольором, так і за особливостями сприйняття. Більше того, в електронному пристрої є можливість змінювати величину шрифту, налаштовувати параметри відповідно до особистих переваг, чого не можна сказати про звичайну книгу.

    Так чи інакше, але сучасні технології поступово входять в життя кожної людини і далеко не всі нові рішення гірше традиційних. Тому електронні пристрої для читання книг сьогодні починають використовувати і в загальноосвітніх школах, що говорить про повну безпеку для зору, зручності і простоті в експлуатації і вигоді з фінансової точки зору – тепер кілька тисяч книг можна зібрати в одному невеликому гаджеті.

Декілька цікавих фактів про книги

1. Коли читаєш про позіхання, сам починаєш позіхати.

2. У минулому книги ставилися на полицю «навпаки»: корінцем до стіни і переднім обрізом назовні.

3. Дослідження показують, що 4-6 років – найсприятливіший вік для навчання дитини читання. Після 6-7 років навчити читати складніше.

4. В середньому люди проводять за читанням 6,5 годин в тиждень.

5. Згідно з дослідженням Єльського університету, три чверті учнів, які погано вміють читати в третьому класі, залишаться такими в середній школі.

6. На написання роману йде в середньому близько 475 годин.

7. Серед книг, які були написані або задумані за гратами – “Дон Кіхот” Мігеля де Сервантеса, “Подорож пілігрима” Джона Баньян, “Тюремна сповідь” Оскара Уайльда, “Государ” Ніколо Макіавеллі.

8. Раніше в бібліотеках книги приковували до полиць ланцюгами.

9. В середньому, покупець книгарні проводить вісім секунд, дивлячись на передню обкладинку і 15 секунд, переглядаючи задню.

10. Половину всіх продаваних сьогодні книг купують люди старше 45 років.

11. Дослідження, проведені в США, показали, що діти, що навчилися читати до третього класу, мають менше шансів потрапити до в’язниці, почати приймати наркотики чи не закінчити школу.

12. Дорослі, що регулярно читають літературу, більш ніж у два з половиною рази схильні займатися волонтерською чи благодійною роботою і більш ніж у півтора рази схильні приймати участь в спортивних заходах.

13. Жінки купують 68% всіх книг.

14. Більшість читачів втрачають інтерес до книги на 18 сторінці.

15. Найдовший марафон командного читання вголос тривав 224 години і був завершений Мільтоном Неном, Сільвін Карбоне, Карлосом Антоном, Едіт Діаз, Йоланда Баптисту і Наталі Дантаз в торговому центрі “Mac” в Пайсанду, Уругвай, 13-22 вересня 2007 року.

16. Книги в м’якій обкладинці видавництва “Penguin” були створені для того, щоб зробити книги такими ж доступними, як сигарети, а перші “пінгвіновські” книжки в м’якій обкладинці поширювалися в церкві.

17. Вважається, що малограмотність щорічно обходиться бізнесу і платникам податків в 20 мільярдів доларів у вигляді втраченої заробітної плати, втраченого прибутку і зниженої продуктивності.

18. Бібліоклептоманом називають людину, що краде книги. Один з найвідоміших бібліоклептоманів – Стівен Блумберг, який викрав понад 23 000 рідкісних книг з 268 бібліотек. Щоб скласти свою колекцію, яка оцінюється приблизно в 20 мільйонів доларів, Блумберг застосовував найрізноманітніші методи: іноді він пробирався до бібліотеки через вентиляційну систему і навіть шахту ліфта.

19. Термін “книжковий хробак” походить від крихітних комах, які харчуються корінцями книг.

Цікаво знати кожному…

   Книга звичайно складається з друкованих аркушів. Друкований аркуш входить до складу книги у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки.

   Всередині книги, крім сторінок тексту, є титул, а в окремих випадках – і шмуцтитул, і фронтиспис.

   На титулі (титульний сторінці) вміщують назву книги, прізвище автора, назву видавництва, місце і рік видання. Титул є також першою сторінкою книги. На звороті титулу вміщують анотацію – короткий зміст книги та вказівку, для кого вона призначена.

   Шмуцтитул. Ним називають окремий аркуш в книзі з назвою частини або розділу. Інколи шмуцтитул розміщують у верхній частині першої сторінки тексту даного розділу (частини).

  Фронтиспис – це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці. Він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду книги. Це може бути також і портрет автора або головного героя книги.

  Кожна окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку, колонтитул, сигнатуру і норму.

   Колонцифри – порядкова нумерація сторінок книги. Цифри нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.

   Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона частіше буває зверху сторінки.

   Колонтитули – це рядки тексту, розміщені зверху полоси, з назвами: приміром, на парній сторінці – назвами частин книги, а на непарній – її розділів.

   Сигнатурою називають порядковий номер друкованого аркуша книги; розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки кожного аркуша книги і повторюють із зірочкою на третій сторінці аркуша.

    Норма – скорочена назва книги або прізвище її автора. її вміщують на першій сторінці аркуша, біля сигнатури. Сигнатура і норма потрібні для контролю за правильністю підбору аркушів книги в процесі її виготовлення. Для читача вони, як правило, не мають значення.

     Є в книзі й вихідні дані. Це – її паспорт. Тут знайдемо ім’я та по батькові автора, його прізвище, прізвища видавничих працівників, які доклали рук і вміння до створення книги. Це – редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.

    Уважний читач прочитає тут і коли книжку здано до набору в друкарню, і коли її почали друкувати. Є тут дані про формат книги, тираж, ціну.

   І ще дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги виготовляли (бо якщо ви придбали книгу з браком, ви маєте право надіслати її до друкарні для обміну на якісний примірник), і адресу самого видавництва.

     Голодомор – не історична минувшина, а глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам'ять його очевидців і жертв.
       В Україні не було такого міста, села чи сільця, хутора, яких би не торкнулося чорне крило геноциду. Біженці заповнювали міста і вмирали сотнями просто на вулицях. Інформація про голод проникла й за кордон. У травні 1933 р. англійське посольство в Москві одержало й  відразу переслало до Лондона анонімний лист з містечка Златопіль на Київщину (тепер це частина Новомиргорода). Процитуємо у зворотному перекладі з англійської мови, уривок з нього: "Люди їдять жаб, трупи коней, що загинули від сапу, вбивають і поїдають один одного, викопують мертв'яків і їдять їх". Намагаючись врятувати від голодної смерті дітей, селяни везли їх до міст і залишали в установах, лікарнях, просто на вулицях. Десятки тисяч покидьків створювали серйозну проблему.
       22 листопада 2012 року в бібліотеці-філії №3 пройшла година скорботи "Не дамо згасити свічу пам'яті".