Книги, написані військовими

 Сучасна українська література нерозривно пов’язана з досвідом війни. Серед сотень книжок, присвячених російсько-українській війні, особливо вирізняються написані самими військовими. Їхня сила у прямоті, достовірності і здатності передати те, що не вміщується в офіційні зведення. Ми зібрали добірку книжок, у яких звучить голос українських захисників і захисниць. Це тексти, що розповідають про війну зсередини – про біль втрат і силу людського духу, про братерство, про те, як змінюється людина під тиском екстремальних обставин. 

 Андрій Павловський

"Розгром москви"

 Україна. 2022 рік. Протистояти орді убивць і мародерів, крім професійних військових, пішли добровольці, які ніколи не були ані на війні, ані в армії. Тепер ці люди повинні об’єднатися й оволодіти мистецтвом убивати заради великої надії – вижити та перемогти.

Артур Дронь 

"Гемінґвей нічого не знає"

 

 Погляд на війну очима молодого військового, який проводить паралелі між зображенням війни від всесвітньовідомих класиків і реальністю російсько-українського протистояння, показуючи, що це зовсім різні речі – війна заради пригоди, як, наприклад, було з Гемінґвеєм, і війна за виживання своєї нації. Артур Дронь ділиться власним досвідом і спогадами про побратимів, розмовами з ними, своїми снами, подіями, думками щодо віри, страху, надії, любові, братерства. 

 Сергій Савюк
"Щоденник бойового медика"

 

 Війна. Хлопці з підрозділу "На щиті" виконують на фронті важливу місію – шукають загиблих українських воїнів. Під час одного із завдань вони знайшли тіло військового медика Тараса Смалюка, а також щоденник, у якому той описував усе, що відбувалося з ним із 24 лютого. Що довелося пережити Тарасові? Які думки, почуття, сподівання охоплювали медика? Із простих розповідей постає життя героїчної людини.  

 Олександр Терен
"Історія впертого чоловіка" 

  

 24 лютого 2022 року життя Олександра, який, як і тисячі його співвітчизників, ніколи раніше не тримав у руках зброї, перевертається з ніг на голову. Єдине, що він знає точно: права відмовитися від бою за незалежність у його світогляді не існує, він не може просто лишатися десь далеко, у безпеці, коли вирішується доля країни. Розпочинається його нове життя – людини військової, у якому є місце болю і страху, силі й відвазі, мужності та хоробрості, де поруч вірні побратими, над головою пролітають ворожі кулі, але в серці горить невтолима любов до Батьківщини. 

 Артем Чапай 
"Не народжені для війни"

  

 Книга-есе "Не народжені для війни" Артема Чапая – чесна, можна сказати, оголена розповідь про внутрішні перетворення людини, що зробила вибір стати військовим. Автор веде нас світоглядно-психологічною мапою від пацифізму аж до радикалізму на межі з відчаєм. І тільки така уважна саморефлексія, позбавлена патосу, бажань прикрасити чи сподобатись читачу, пояснює, як саме екзистенційний вибір приводить до невідворотних змін, коли всі попередні переконання мають пройти випробування новою дійсністю.