Як гармонізувати свій стан та підтримати себе

 Сьогодні, на жаль, більшість українців проходять сильний за своєю руйнацією період травматизації та перебувають у стані тривалого стресу. Всі на це реагують по-різному, кожен опановує себе у свій спосіб. 

 WoMo

Ваша реакція нормальна

 Важливо розуміти, що немає "правильної" реакції на стресові ситуації. Люди різні, тому по-різному реагують на стрес: хтось завмирає, губиться і не знає, що робити; хтось починає активно діяти, бути агресивним чи різким; хтось ізолюється, стає відлюдькуватим та нечутливим.

 Ваші почуття та реакції нормальні. Ненормальною є ситуація, в якій ми перебуваємо. Не сваріть себе. Уявіть, що всередині вас живе маленька дитина, яка потребує вашого розуміння, турботи та підтримки. Пам’ятайте: події такого масштабу ми проживаємо вперше, і вони набагато інтенсивніші за ті, що людина може чуттєво "перетравити" без відчутного впливу на своє самопочуття. 

 Показуйте почуття

 Якщо вам хочеться плакати – плачте, сльози є одним з найдієвіших методів подолання стресу. Якщо ви відчуваєте гнів, знайдіть для себе екологічний спосіб його проживати без шкоди для себе та інших. Це може бути спорт: найкраще підійдуть тривалі кардіонавантаження (біг, танці, ходьба). Дуже допомагає запис своїх почуттів, їхнє проговорювання з близькими або психотерапевтом чи навіть творче вираження. Що більший контроль, то сильніший спротив, тобто що довше ви будете стримуватися, то більш непередбачуваною та неконтрольованою буде ваша реакція. Інколи це може спричинити появу серйозних порушень, як-от панічних атак, аутоагресивної поведінки або навіть психосоматичних захворювань.

 Слухайте тіло: принцип "тут і зараз"

 Тіло є відображенням нашого внутрішнього стану. Важливо розуміти, що як наші емоції можуть впливати на самопочуття, так само через тіло можливо змінювати наш психологічний стан. Будьте чутливими до своїх тілесних відчуттів, робіть піт-стоп та проводьте діагностику свого тіла хоча б раз на день. Звертайтесь до нього як до близького друга, з турботою питайте, як воно себе відчуває, чи зручно йому. Окремо приділяйте увагу кожній частині тіла: як зараз моя спина, чи болить голова, чи не напружений живіт, в якому стані руки та ноги. Ефективними є техніки заземлення, центрування, практики медитації, релаксації та дихальні вправи. Обирайте те, що вам підходить, і використовуйте як щоденний ритуал.
 Не ігноруйте базові речі: серйозно ставтеся до режиму сну, не забувайте якісно і регулярно харчуватися та достатньо рухатися. Уявіть, що все це – фундамент вашого майбутнього будинку, без якого не вдасться побудувати нічого стійкого.

Плануйте

 Цей пункт у багатьох може викликати посмішку чи агресивну реакцію, адже можливість планувати своє життя стала розкішшю, однією з найбільших та найвідчутніших втрат для більшості українців. Однак план дій допомагає знизити рівень стресу та почуватися стабільніше. Спробуйте визначити зону свого впливу, навіть якщо здається, що вона майже відсутня. У цьому разі навіть дрібні речі будуть важливими: заварити собі термос чаю з вечора, поставити торбину з необхідними речами у ліфті на випадок його зупинки, завантажити заздалегідь улюблений серіал, завжди мати достатній перекус, щоб на залишитися голодним, перевірити адреси найближчих закладів, в яких світло вимикають за іншим графіком. Ці та інші заходи допоможуть значно знизити відчуття постійної тривоги та внутрішньої напруги.

Більше відпочивайте

 Та реальність, в якій ми існуємо, вимагає неймовірних енерговитрат. Не порівнюйте себе з іншими. Забудьте про те, скільки всього ви встигали раніше. Настав час знайомитися з собою та своїми обмеженнями заново. Навіть якщо вам здається, що ви сьогодні нічого складного не робили, не ігноруйте втому, довіряйте своєму тілу, не сваріть себе, досліджуйте свої обмеження, вони можуть стати вашою опорою.
 Це нормально, якщо ви помічаєте, що зараз об’єм вашого "двигуна", значно зменшився, все нормалізується, зараз дуже багато сил витрачається на фонові речі, поважайте це. Якщо втому довгий час ігнорувати, тіло може пригальмувати вас без вашої згоди – несподівана температура, застуда або вивих ноги може стати неприємною несподіванокою.
 Ставте собі наступні запитання і дайте чесну відповідь на них. Що мені зараз тішить? Що відволікає? Що стабілізує мій стан? Що мене пригнічує? Не поспішайте, подумайте: що у ваших силах змінити, як ви можете собі допомогти.

Просіть про допомогу та допомагайте

 Багато людей відчувають дискомфорт, коли не можуть впоратися з труднощами самостійно і потребують допомоги, для деяких людей навичка просити про допомогу є надзавданням. Не соромтеся, запитайте у друзів та близьких, чи можна у них попрацювати, чи мають вони зайвий powerbank або чи можна з ними розділити вечерю, якщо у вас немає світла, можливо хтось зможе посидіти з вашими дітьми, щоб ви відпочили. Пропонуйте допомогу у відповідь. Науково доведено, що підтримка, яку ви надаєте іншим, також допомагає впоратися зі стресом. Водночас це буде підкріплювати відчуття самоцінності, потрібності та приналежності.

Зв’язуйтесь з іншими

 Хоча б 30 хвилин на день присвячуйте якісному спілкуванню з близькими людьми. На жаль, у стані тривалого стресу люди частіше дистанціюються, яскравіше відчувають власну ізольованість та самотність, тому дуже важливо не нехтувати спілкуванням, шукати контакт з іншими, зв’язуватися, бути опорою одне для одного, довго обійматися (щонайменше 12 секунд). Усе це допомагає розслаблятися, легше проживати травматичний досвід та проходити крізь негативні переживання. Часто повторюю своїм клієнтам фразу, що з близькою людиною радість множиться, а горе ділиться навпіл.

 З якого віку краще 

починати читати

 Поки одні батьки муштрують дітей до читання з 3-4 років, інші дають свободу до формального першого класу. Проте чи впливає це в майбутньому на успішність чи любов до читання дитини? Чи існує "той самий правильний вік" для читання дітей?

 Читомо

Чи існує "правильний" вік?

 Більшість дітей вчиться читати в 6 чи 7 років, пішовши до першого класу. Немало вміє читати ще до школи, а деякі опановують грамоту в дуже ранньому віці – у три чи навіть два з половиною роки. Існує поширена думка серед батьків, що якщо дитина навчилася читати раніше, то буде більш успішною у школі.
 Та чи існує "правильний" вік, щоб навчитися читати, з погляду науки? Експерти кажуть, що ні. Уміння читати – це результат накопичення цілої низки компетенцій, які починають розвиватися буквально з пелюшок. Уже в перші тижні свого життя і навіть до народження немовлята активно сприймають та "аналізують" почуті звуки. Вони налаштовуються на різні тони та зразки мови, розрізняють знайомі голоси, розвивають розуміння звуків, слів і речень.

 У середньому з 18 місяців діти вже готові самостійно взаємодіяти з книжками, вони вчаться сидіти і слухати, гортати сторінки книжок, роздивлятися ілюстрації та навіть читати.

 Готовність дитини вчитися читати й писати визначають за шістьма ключовими навичками: мотивація (дитина цікавиться книжками та насолоджується історіями, які читають їй батьки), обізнаність (дитина знає, що таке книжка, текст, слова і літери), знання самих літер, достатній словниковий запас, фонологічна обізнаність (розуміння того, як слова структуровані, вміння гратися звуками) та базові навички розповіді. Якщо дитина не засвоїла цієї "бази", раннє навчання читанню не принесе їй задоволення і навіть може виявитися шкідливим. 

 Де вчити українську: 

ресурси для навчання та мовної практики

 Кількість охочих перейти на українську або просто покращити знання рідної мови збільшується щодня. На щастя, пропорційно до попиту зростає і пропозиція різноманітних навчальних курсів та медіапроєктів, які допомагають легко і швидко заговорити українською без помилок. Зібрали добірку безкоштовних ресурсів, серед яких кожен знайде зручний для себе формат.

 Happymonday

Курси

 Проєкт "Єдині" від ініціативи "Навчай українською" – це 28 днів підтримки у переході на українську. Наразі триває сьомий потік курсу. Учасники щодня отримують завдання та навчальні матеріали, а також беруть участь у вебінарах та розмовних клубах у своєму місті. Долучитися до навчання може кожен охочий із будь-якої точки світу. Шукайте інформацію про наступні потоки на фейсбук-сторінці проєкту.
 Лайфхаки з української мови – онлайн-курс від EdEra та "Освіторії", що допоможе опанувати базові теоретичні знання з української мови та виробити навички успішної мовленнєвої комунікації. Курс складається із 16 тем, тестових та відкритих завдань, допоміжних матеріалів та інтерактивного конспекту.
 Онлайн-курс "Українська мова та література" від EdEra. В першій частині розглядають фонетику, графіку, лексикологію, фразеологію, словотвір, морфологію та орфографію, у другій – синтаксис, пунктуацію та стилістику.
 Сучасна українська мова – онлайн-курс від освітнього хабу міста Києва. Пройшовши цей курс, ви отримаєте теоретичні знання з української мови та вдосконалите навички володіння нею на базі нового правопису. Курс складається з 15 відеоуроків в межах трьох модулів: мова та мовлення, правопис, ділова українська мова.
 Є-мова – освітня платформа громадської організації "Український світ", яка має на меті створити українськомовний культурний простір. Платформа пропонує курси з української для людей з різним рівнем володіння мовою.

 10 простих щоденних звичок, які можуть суттєво покращити життя

 Життя – це не лише велика мета, до якої ми йдемо. Це, насамперед, дорога в деталях. Щасливим можна бути не лише після того, як виконаєш грандіозний план, а й щодня – якщо правильно ставитися до себе. Ці прості 10 кроків, якщо про них не забувати, допоможуть змінити життя, навчитися насолоджуватися ним завжди, не зважаючи ні на що:

 ВСВІТІ
 1. Снідати не поспішаючи. Сніданок визначає настрій та самопочуття на весь день. Як би ви не любили спати – спробуйте встати раніше, щоби приготувати смачний сніданок, гарячу каву, і, без поспіху насолодитися сніданком. Подивитися улюблений серіал чи почитати книжку. Посидіти в тиші чи увімкнути музику. Витративши 30 хвилин на такий сніданок, ви отримаєте гарний настрій і тоді весь день піде зовсім в іншому напрямку. Бо коли встаєш із ліжка й одразу біжиш на роботу – задоволення мало.
 2. Робити фізичні вправи. Не обов’язково щодня виснажувати себе в спортзалі, якщо ви цього не любите. Достатньо витратити 10 хвилин на зарядку, зробити розтяжку чи почати займатися йогою час від часу. Це потрібно не щоби схуднути чи наростити м’язи, а, щоб отримати заряд енергії та мати сили робити щось протягом дня. Самі перевірте: після ранішньої зарядки сил стає більше, а в голові яснішає.
 3. Відпочивати на природі. Сидіти в чотирьох стінах офісу, а потім повертатися в чотири стіни квартири – не найкращий варіант для тих, хто хоче насолоджуватися життям. Лише на природі можна по-справжньому видихнути, заспокоїтися та зібратися з думками. Виходьте частіше гуляти в парк, плануйте поїздки за місто на вихідні, влаштовуйте пікніки біля озера чи річки. Літо закінчиться дуже скоро і треба встигнути насолодитися ним, щоби потім не шкодувати за втраченим часом.
 4. Знайомитися з новими людьми.Навіть якщо у вас прекрасні друзі й родина – однаково треба знайомитися з новими людьми. Навіщо, якщо й так вистачає хорошого спілкування? Нові знайомства допомагають дізнаватися те, чого б інакше не дізналися. Можуть принести вам користь у роботі, призвести до нових хобі. Та й загалом – розширюють кругозір, адже кожна людина приносить у життя щось нове.
 5. Знаходити час для творчості. Не обов’язково бути талановитим художником чи письменником, щоби займатися творчістю. Можна просто малювати у своє задоволення, ходити на уроки гончарства чи танцювати. Будь-які творчі заняття – це ліки для душі. Вони, як і спорт, допомагають зняти напругу, підняти настрій, відволіктися від усього на світі. Такий от спосіб медитації, про який не слід забувати.
 6. Вчитися. Щоби життя було насиченим – одного відпочинку недостатньо. Треба ще і встигати вчитися. Освоювати нові навички чи вдосконалювати старі – справа особиста. Головне не стояти на місці, щоби рутина не стала надокучливою. Поповнюйте свої знання за спеціальністю систематично, адже тільки так можна бути крутим спеціалістом.
 7. Аналізувати. Що вам потрібно для щастя? Відповідь на це питання може змінюватися щомісяця, а тим більше, раз на півроку. Тому слід регулярно зупинятися й аналізувати своє життя. Чи ті цілі, які вас цікавили, досі актуальні? Чи все ви робите, щоби їх досягнути й що заважає? Що треба прибрати зі свого життя, що додати. А що просто змінити. Такий систематичний аналіз допоможе не гаяти час дарма і вчасно змінюватися.
 8. Планувати, а не мріяти. Мрії про мир у всьому світі, мільйони доларів у банку чи світове визнання – справа приємна. Але мрії, зазвичай, ні до чого не призводять. Щоби досягнути цілей, потрібно планувати. І не на далеке майбутнє, а на найближчий час. Прописуйте собі чіткі плани на кожні три місяці, ставте здійснені цілі і слідкуйте за результатами. Такі поступові кроки – значно ефективніші, ніж туманні роздуми про те, як має бути.
 9. Дбати про своє здоров’я. Ні про яке щастя не може йти мови, якщо турбує фізичне самопочуття. Слабкість, постійна втома, сонливість – змусять кожного забути про світ навколо та жити, докладаючи мінімальних зусиль. Щоби так не відбувалося, слідкуйте за здоров’ям та не забувайте поповнювати енергію. Налаштуйте режим сну, старайтеся слідкувати за харчуванням та балансом води в організмі. І робити це щодня, а не тільки коли турбує самопочуття чи зайва вага. Турбота про себе має стати головною звичкою.
 10. Не здаватися після невдач. Усі ці прості істини – це просто чудодійна пігулка, яку варто один раз проковтнути, чи пройти короткий курс лікування, щоби все стало на свої місця. Це рутинні деталі, які мають бути звичайними та постійними. Коли аналіз власного життя, ранки без поспіху та турбота про самопочуття стануть чимось буденним, тоді дійсно життя зміниться докорінно. Але, на такі зміни потрібен час. А ще сила волі, яка допоможе не здатися після першої невдачі. Якщо починати впроваджувати ці звички, навіть, коли вкотре все пішло не за планом — рано чи пізно ви прийдете до бажаних змін. Головне – не відмовлятися від них.

 Ми козацького роду

  Цього ж дня для третьокласників НВК № 3 бібліотечні працівниці філії № 3 спільно з класною керівницею Марією Шпак провели в онлайн-формі інформаційно-розважальний мікс "Ми козацького роду".
 Учням запропонували короткі інформаційні довідки про кожне зі свят, котре відзначає країна 14 жовтня. А також дітям продемонстрували презентацію про козаків та їхні звичаї. 

 Опісля ж влаштували ще й онлайнову вікторину. Під час неї хлопчики й дівчатка змогли продемонструвати все те, що вони запам’ятали з почутого й побаченого.
 Далі просто розмовляли про захисників, котрі боронять зараз нашу державу, наші життя від агресора. Бібліотекарки аналізують: "Діти у такому віці уже розуміють ціну нашої свободи. Вони знають, поважають і пам'ятають про тих, хто виборює для нас спокій".

 "Тихі" книжки: 

що це та як їх читати?

 "Тихі" книги – чудовий варіант для спільних читань дорослих з дітьми, адже допоможе проговорити непрості теми та відчитати/розказати завдяки малюнкам історію по-своєму. А ще сайлентбуки допомагають долати мовні бар’єри, адже сюжет історії зрозумілий без слів.

 ВСЛ

 Та як же краще 

читати сайлентбуки?

 IBBY (Міжнародна рада з дитячої та юнацької книги) розробила 10 порад для читання "тихих" книг у спільнотах, які не розмовляють однією мовою:
 1. Оберіть або створіть затишне місце для читання. Розкладіть книги повсюди. Почніть читання у маленьких групах, можете їх згодом збільшувати – радо приймайте нових учасників читання. Якщо читаєте для діток, переконайтеся, що їхні батьки неподалік і можуть спостерігати за всіма активностями, а також що вони попередньо ознайомилися із книгами.
 2. Заохотьте всіх присутніх потримати книгу в руках, зазирнути всередину, погортати сторінки – без страху наблизитися до книги та одне одного.
 3. Зробіть глибокі вдих-видих. Відчуйте тишу. Насолодіться відсутністю слів. Переконайтеся, що всі готові до читання. Це нова подорож до нового місця і з новими друзями. Книга – могутній інструмент, що може подарувати відчуття справжнього спокою та умиротворення.
 4. Cпокійно вслухайтеся у тишу та гортайте сторінку за сторінкою. Показуйте на окремі речі та беріть участь в історії з тими, хто поруч.
 5. Слідкуйте за тим, що відбувається навколо із учасниками читання. Якщо всі уважно слухають, продовжуйте. Якщо ні, будьте мужніми і змініть книгу на іншу.
 6. Інтерпретуйте. Проявляйте фантазію. Залучайте слухачів. Реагуйте. Комунікуйте без слів. Намагайтеся не говорити. Ви можете починати спочатку скільки разів, скільки знадобиться.
 7. Покажіть ілюстрації усім та кожному. Передайте книгу по колу, чекайте і слухайте. Вітаються усі реакції.
 8. Залучіть ритмічні звуки, як-от плескання і постукування. Або почніть гру з дітьми чи дорослими. Підтримайте будь-яку із ідей, що запропонують.
 9. Закрийте книгу. Це кінець вашої подорожі. Подякуйте усім, хто долучився до читання сайлентбука. Тепер ви – друзі.
 10. Відчуйте радість і вдячність за те, що зустріли людей, які розділили з вами цю подорож. Ви не забудете це знайомство.
 Також Келлі Верхейден, дитяча бібліотекарка Громадської бібліотеки Сан-Дієго, створила відео про читання "тихих" книг, щоб заохотити дорослих читати дітям сайлентбуки.

 Трилери, що не відпустять 

вас спати

 Є тут любителі гостросюжетних історій, які повністю захоплюють увагу, не відпускаючи до останньої сторінки? В асортименті Старого Лева знайдуться книги, що точно вам сподобаються! У сьогоднішній добірці – чотири трилери для вашого захопливого читання. 

 Райлі Сейґер 

"Останні дівчата" 

  

 Десять років тому Квінсі Карпентер вижила жахливої ночі, коли загинули всі її друзі. Журналісти одразу ж охрестили її "останньою дівчиною", як до цього вже називали Саманту і Лізу. Поєднує дівчат те, що в різний час і за різних страшних обставин їм трьом єдиним вдавалося вижити. Зараз дівчина живе своє ідеальне життя на Мангеттені – чудовий хлопець, популярний блог, найкращий друг-поліцейський, який власне і врятував її життя. Все прекрасно, якщо не забути випити ксанакс, звісно. Ідилія розсипається вщент, коли на порозі її дому з'являється Саманта, яка завзято набивається в подруги. А Лізу тим часом знаходять мертвою...

Меґан Міранда

 "Ідеальна незнайомка"

 

 За спиною колишньої журналістки Лії Стівенс багато невдач і болючих помилок – їх не вийде ні загладити, ні забути, ні притлумити плином часу. Аби якось налагодити життя, Лія втікає в Пенсільванію разом із вірною подругою Еммі. Вона хоче зачаїтися, принишкнути. Але привид минулого невтомно переслідує її. Біля річки знаходять жінку, дуже схожу на неї. Усі довкола тепер дивляться на Лію з підозрою. Здавалося б, Еммі могла б допо­могти розплутати ситуацію, але біда – поліціянти в один голос стверджують, що Еммі насправді ніколи не існувало.