Бізнес-література 

від українських авторів

 

 За роки незалежності бізнес-література мала стабільну аудиторію в Україні, щоправда, це були виключно перекладні видання і майже повністю експортовані з росії книжки. Але варто з п’єдесталу скинути російських видавців, як в Україні з’явилися добрі переклади бізнес-книги, а в останні 3 роки все більше знавців справи у супроводі з добрими редакторами випускають книжки про бізнес по-українськи. Пояснюємо в добірці від Читомо, яку практичну користь отримає читач з книжок про графічний дизайн, комунікаційні стратегії та роботу з аудиторіями, проєктний менеджмент, культурну та економічну дипломатію, фриланс та продюсування бренду. 

Наталя Удріс-Бородавко
"Графічний дизайн з українським обличчям" 

 

 Графічний дизайн сучасної України розвивається шляхом винайдення унікальності на світовому ринку, а також презентації національної ідентифікації з урахуванням актуальних трендів. В цій практиці вже реалізовані потужні проєкти, які можуть бути орієнтирами зазначеного напрямку. Книга охоплює такі теми: огляд реалізованих проєктів, методи проєктування продукції з національною української ідентичністю, семантика, до якої варто звертатися у розробках, шляхи формування світогляду та духу українського графічного дизайнера.

 Діна Волинець "CURLY менеджмент. 

Як управляти проєктами, не зраджуючи собі"

 

Ми всі плануємо в блокнотах і на папірцях, у програмах та каскадних схемах, розробляючи проєкти, складаючи списки на день або на рік. Але скільки пунктів із тих планів ми виконуємо насправді? Опитування свідчить, що в найліпшому разі – 70 %, у середньому – не більше ніж 50 %. Припустімо, що ви дійсно рухаєтеся згідно з планом і знаєте, чого волієте досягти. Але чи отримуєте ви задоволення від цього процесу? Ця книжка розповість, як, додавши до класичного проєктного менеджменту кілька кроків, можна залишатися фанатом планування і стратегування, але при цьому не вигорати й не витрачати час на те, що для вас неважливо.

 Добірка творів української літератури з відмінним гумором

 Твори українських письменників – дуже хороша можливість відпочити від буденності, збагатити свій словниковий запас та краще пізнати історію та культуру свого краю. А якщо вдало підібрати автора, можна ще й добряче посміятися.

 ВСВІТІ пропонує добірку творів українських авторів, які забезпечать кілька годин приємного і корисного відпочинку:

 Всеволод Нестайко 

"Тореадори з Васюківки"

  

 Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Це – перше видання нової авторської редакції роману, позбавленої деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. У книзі чимало нових надзвичайно веселих епізодів. 

 Михайло Старицький 

"За двома зайцями" 

 

 Комедія із міщанського побиту, що містить співи і танці (а отже у наш час отримала б визначення мюзиклу).  П’єса, написана майже два століття тому, вражає своєю актуальністю і дотепер. Її головний герой – Свирид Голохвостий, переслідує мрію всього свого життя: стати багатим. Однак для простого цирульника така мета видається зовсім не по силах, тож той змушений вдаватися до підступних хитрощів. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність, Голохвастов починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш.

 10 цікавих фактів про Лесю Українку

 

 25 лютого – 153 роки від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати ми зібрали десять цікавих фактів про видатну українку. 

 ВСВІТІ
 1. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. "Білий" і "сірий" будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука, теперішнього губернатора Волині.
 2. Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному.
 3. Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким могла користуватись родина.
 4. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).
 5. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.
 6. У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи "зея японіка" (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.
 7. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у "Лісовій пісні". Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут. Тож, можливо, лісовики і мавки з "Лісової пісні" не такі уже й вигадані.
 8. Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд "2616 Леся" (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера і складається приблизно з 580 000 астероїдів.
 9. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в "Лісовій пісні". Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.
 10. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.
 До дня народження знаної письменниці та поетеси пропонуємо підбірку її найвідоміших цитат:
 • Гумор найкраще враження робить при серйозному тоні.

 • Геройство мусить мати нагороду, се і Боги, і люди признають.

 • З рук смерті люди дістають безсмертя.

 • Боги в тім винні, що дали тобі пізнати правду, сили ж не дали, щоб керувати правдою.
 • Краса – змагання до досконалості.
 • Малоросійство – це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
 • Неволя ще мерзотніша, коли вона добровільна…
 • Чия правда, того буде й сила!
 • Без надії сподіваюсь.
 • Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Експрес-виставка 

"Дорога додому"

 23 лютого до бібліотеки-філії №3 завітав 11-Б Ліцею №7 Хмельницької міської ради на експрес-виставку "Дорога додому". Її присвятили 10-й річниці Революції гідності та героїчному спротиву українців, зокрема тому, що увесь світ побачив за два роки повномасштабного вторгнення рф.
 Акцентом виставки стали головні події потужного опору окупантам. Кожен день такого протистояння наближає ганебну поразку ворогів і блискучу перемогу наших військових та цивільних українців, які в тилу підтримували оборонців.
 Як зазначила ліцеїстка Каріна Романова: "Історія України трагічна й героїчна, вона написана подвигами й кров’ю Героїв. І сьогодні дуже важливо формувати у молодого покоління історичну пам’ять про події минулого". Слова учасниці вихованці Хмельницької школи мистецтв "Райдуга" Анастасія Бевз та Ілля Малишевський доповнили виконанням патріотичних музичних композицій.

 Ароматне малювання кавою

 22 лютого у книгозбірні №3 відбулася зустріч із психологинею БФ "Рокада" Антоніною Козак. Запрошеними гостями стали учні 7 класу ліцею №7. Захід пані Антоніна розпочала розповіддю про каву, її властивості та столицю, особливості використання кави в арттерапії та ароматерапії.
 Потім за допомогою кавових розчинів різної концентрації, куркуми, паперу та пензлів усі учасники вчилися виражати свої емоції, почуття, думки. А ще у такий спосіб стабілізовувати та активізовувати свій психологічний стан.

 Загалом учні мали змогу не лише насолодитися творчістю, але й порелаксувати, вдихаючи неповторний аромат кави, котрий, як відомо, допомагає впоратися зі стресом.
 Бібліотекарки кажуть, що захід приніс неймовірну енергію у книгозбірню, збагатив новими силами та допоміг усім відволіктись від новин нашого сьогодення.

 Продуктивність протягом року

 

 У кого ще 2024 рік почався з хвилювань, а не планування? Іноді немає бажання ставити якісь масштабні цілі та займатися своїм розвитком, тому ми просто відкладаємо наші цілі та пливемо за течією в умовах часу. Не хвилюйтеся! Бо цілі та плани на рік можна прописати будь-коли, а не лише з першого січня. Тому, якщо ви також з початком року не встигли розпланувати рік, Старий Лев підготував для вас кілька порад про те, як надолужити свої цілі та перестати відкладати життя на потім.    
 1. Відкладіть токсичну продуктивність. А ще порівняння себе з іншими. Знаємо, як іноді хочеться порівняти своє життя з життям інфлюенсерів в інстаграмі. А потім засумувати, прописати масштабні цілі, не виконати їх і ще сильніше засумувати. Виходить замкнене коло порівняння та демотивації.
 Тому не звертайте уваги на інших та не ставте собі нереалістичних цілей. До планування та свого розвитку потрібно підходити не з позиції "я невдаха, треба щось міняти", а з позиції "я хочу бути кращим, аніж рік тому, і маленькими кроками мені це вдасться".

 А щоб точно відкинути від себе усі зайві очікування суспільства та родичів, прочитайте "Витончене мистецтво забивати на все" Марка Менсона. Книжка допоможе формувати реалістичні очікування, конструктивно сприймати негативний досвід та цілеспрямовано діяти у складних ситуаціях, не розпорошуючись на дрібниці.

 

 Твоя мова – твоя перемога!

 У Міжнародний день рідної мови бібліотечні працівниці книгозбірні №3 для п'ятикласників ліцею №7 організували лінгвістичний слем "Твоя мова – твоя перемога".

 Учнів поділили на 2 команди, які назвалися "Бандерівці" та "Мовні штурмовики". Виконуючи різноманітні завдання мовознавчого характеру, учасники змагалися за звання найкращих знавців рідної української. За кожне правильно виконане завдання команди отримували наліпки.

 У результаті команда "Бандерівці" здобула перемогу, адже отримали 22 наліпки. Це на 10 наліпок більше, ніж у іншої команди. Капітанів команд нагородили грамотами.

 Бібліотекарки кажуть: "Українське слово є справжнім дивом, прекрасним і великим. Дуже приємно бачити, що діти знають рідну мову, бажають її вивчати та удосконалювати. Наша мова – це наша зброя".

 Україна – країна нескорених

 В Україні 20 лютого вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні. Сьогодні бібліотечні працівниці книгозбірні №3 організували для одинадцятикласників ліцею №7 патріотичну годину "Україна – країна нескорених".

 Найперше хвилиною мовчання вшанували усіх загиблих янголів Небесної Сотні. Учні старших класів більше дізналися про відповідні дату та історичні події, від котрих болить й сьогодні серце української землі.
 Бібліотекарки підготували для учасників інформаційну довідку та презентували викладку літератури "Дорога до волі". Також на заході декламували тематичні поезії Л. Максимлюк та М. Савки. А вихованиця школи мистецтв "Райдуга" Марія Йолтухівська виконала музичні композиції на бандурі.
 Бібліотекарки кажуть, що дуже правильно нагадувати молодому поколінню про ціну, яку заплатила країна, щоб тоді залишитися вільною та незалежною. Цю дату мають пам'ятати, цю дату не можна забути!

 Міжнародний день 

дарування книг

 Книги існують століттями, і вони були джерелом знань, розваг і натхнення для багатьох поколінь. Книги дають можливість втекти від реальності, навчають новому та налагоджують зв’язок зі світом.
 Книжкове свято відзначається з 2012 року у понад 30 країнах світу. Головна ідея свята – надихати людей у всьому світі дарувати гарні книги та показувати, що книга залишається актуальним подарунком і не втрачає своєї цінності, навіть у вік технологій.
 Книга набула актуальності під час повномасштабного вторгнення, стала засобом психологічної реабілітації та способом пережити драматичні події. 

 Щиро вдячні читачам книгозбірні N3 за чудові дарунки.

 Емоційне відновлення, навички медитації та релаксації

 8 лютого у книгозбірні №3 психологиня БФ "Рокада" Антоніна Козак ознайомила відвідувачів бібліотеки з техніками дихання. Сьогодні тут провели зустріч "Емоційне відновлення, навички медитації та релаксації".
 За допомогою запропонованих методик кожен учасник зміг визначити свій ступінь тривожності. Також вчилися емоційно розвантажуватися через мистецтво та музику. Присутнім запропонували намалювати 3 малюнки під 3 різні мелодії. Після цього психологиня роз’яснювала намальоване кожним.
 А ще пані Антоніна підготувала презентацію про найвидатніші картини світу. Учасники обговорювали побачене та ділилися враженнями.
 Військовий Ілаш Сергій, котрий завітав на захід, поділився своїми навичками, котрі допомагали йому емоційно справлятися на війні.

 Завідуюча книгозбірні Ліана Яцюк додала: "Зважаючи на теперішні події, вміння емоційно відновлюватися, релаксувати та медитувати є дуже важливими. Психологиня допомогла учасникам заходу відволіктися та подарувала приємні емоції. Загалом захід відбувся у відвертій та теплій атмосфері".

 Похід до музею - це цікаво!

  

 Як закохати дітей у мистецтво? Чому одні діти із задоволенням відвідують музеї, а для інших це каторга? Відповідь на ці запитання точно знає Франсуаза Барб-Ґалль – французька письменниця та мистецтвознавиця. Давайте дізнаємося секрети вдалих відвідин музею, які Франсуаза описала в книжці "Як розмовляти з дітьми про мистецтво".

 Видавництво Старого Лева

 1. Музей – не місце, щоб перечекати дощ. Екскурсія в музей має бути свідомим вибором — навіть святом, а ніяк не заміною чогось і не варіантом на "крайній випадок". Ніщо так не гнітить, як довга черга в гардероб, куди здають дощовики й парасолі, з яких тече... Для досвідченого поціновувача мистецтва ці деталі значення не мають, але перші дитячі враження від музею будуть безповоротно зіпсовані.
 2. Скоротіть час перебування в музеї. Перебування в будь-якому музеї не дається дитині легко. Ходи поволі, не бігай, не шуми, не торкайся нічого – це ж суцільні обмеження! Пам’ятайте, що ви не мусите оглянути усе за один раз. Залиште частину експозиції на потім. Пообіцяйте дитині, що обов’язково повернетесь у музей і разом оберіть дату відвідин.
 3. Правила поведінки в музеї – для усіх. Поясніть дитині ще до відвідин музею основні правила: не чіпати роботи руками, не фотографувати зі спалахом, не бігати поміж експонатів.  Деякі картини – старі-престарі, котрі пережили війни, пожежі, повені, – унікальні і дуже вразливі. Ми повинні про них дбати.
 4. Повертайтесь до оглянутих картин. Діти, що люблять по сто разів слухати одну і ту ж казку чи безкінечно дивитися одне і те ж відео, так само, побачивши раз якусь картину, захочуть глянути на неї ще раз. Пройдіться тим самим маршрутом. Напочатку цей ритуал – важливий. Нехай картина-фаворит буде перепусткою для інших... З вашою допомогою дитина поступово зрозуміє, що картину можна оглядати не раз і щоразу знаходити в ній щось нове.
 5. Зайдіть у кафе. Позитивне підкріплення працює у всьому, навіть у мистецтві. Нехай похід у кафе, після огляду картин, стане вашим маленьким ритуалом. Навіть, якщо тістечко запам'ятається малюку більше, аніж художній шедевр, – похід у музей буде асоціюватися із задоволенням.
 6. Не забудьте придбати листівки. Знайдіть час, щоб купити кілька листівок-репродукцій. Іноді процес вибору може затягнутися... Та якщо спогад про відвідини можна забрати з собою – це величезний плюс: хай дитина порозвішує листівки у себе в кімнаті чи використовує як закладки, щоб затерти їх до дір... і знову зустріти, як давніх знайомих.