Добірка творів української літератури з відмінним гумором

 Твори українських письменників – дуже хороша можливість відпочити від буденності, збагатити свій словниковий запас та краще пізнати історію та культуру свого краю. А якщо вдало підібрати автора, можна ще й добряче посміятися.

 ВСВІТІ пропонує добірку творів українських авторів, які забезпечать кілька годин приємного і корисного відпочинку:

 Всеволод Нестайко 

"Тореадори з Васюківки"

  

 Важко знайти в нашій літературі щось настільки веселе, талановите й дотепне, як ця неперевершена книга Всеволода Нестайка, якого часто називають Гоголем сучасної української дитячої літератури. Це – перше видання нової авторської редакції роману, позбавленої деяких неминучих ідеологічних нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. У книзі чимало нових надзвичайно веселих епізодів. 

 Михайло Старицький 

"За двома зайцями" 

 

 Комедія із міщанського побиту, що містить співи і танці (а отже у наш час отримала б визначення мюзиклу).  П’єса, написана майже два століття тому, вражає своєю актуальністю і дотепер. Її головний герой – Свирид Голохвостий, переслідує мрію всього свого життя: стати багатим. Однак для простого цирульника така мета видається зовсім не по силах, тож той змушений вдаватися до підступних хитрощів. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність, Голохвастов починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш.

 Остап Вишня 

"Мисливськi усмiшки та інші оповідання"

  

 Остап Вишня – самобутній український сатирик і гуморист. Його творам властиві лаконізм, дотепність і образність мови. Здоровий гумор та нищівна сатира роблять його твори не лише цікавими, але й актуальними. Герой "Мисливських усмішок", який є й оповідачем, – трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, в поверненні додому – здебільшого без здобичі або і без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього – не трофей, а спілкування з природою.

Іван Котляревський 

"Енеїда"

 

"Еней був парубок моторний, і хлопець хоч куди козак!" – початок визначної для української мови та літератури поеми. Адже це перша масштабна пам’ятка нашого письменства. Не дивно, що українці так люблять гумор, у нас навіть література почалася з цього гумористичного твору! Перечитати варто, щоб побачити справжню просту українську мову 18 століття. Такий переклад Вергілія справді унікальний та запальний.

 Микола Куліш 

"Мина Мазайло" 

 

 Комедія "Мина Мазайло" відрізняється оригінальним сюжетом, у якому переплетено культурно-соціальний та родинно-інтимний аспекти, містить галерею виразних характерів з індивідуалізованим культурним і національним світоглядом, насичена дотепними, пародійними, карикатурними, фарсовими сценами. У творі використано широкий діапазон живої і тому колоритної мови, що відбиває специфіку духовних та національних цінностей основних персонажів. Комедія характеризується широкою палітрою інтонацій та мелодійних візерунків – веселих, ніжних, мажорних, романтичних, елегійних, сумних, трагікомедій них і навіть фантасмагорійних.

Іван Нечуй-Левицький 

"Кайдашева Сім’я" 

 

 Іван Нечуй-Левицький – видатний український письменник-реаліст, перу якого належать оповідання і повісті з народного життя, що становлять найбільш вагому та класично викінчену сторінку його творчості. Майстер слова мав на меті якомога глибше розробити «непочаті рудники» українського життя і створити правдиві образи людей з усіх верств суспільства. Колоритні постаті героїв, соковитий гумор та сміливе поєднання серйозного і навіть трагічного з комічним зробили твори Нечуя-Левицького справжніми перлинами української прози.