Чим зайняти дитину на канікулах?

 

 З появою в кожному домі комп’ютера з безлімітним інтернетом та смартфонів у кожного члена сім’ї – змінилось і ставлення до вільного часу. Діти рідше просять відвести їх на якесь заняття чи поїхати кудись відпочити, а натомість обирають провести час перед екраном. Батькам така тенденція лише на руку – адже за роботою нема коли влаштовувати літній розпорядок дітям.
 Але якщо все ж батьки хочуть, щоби літо в дитини вийшло різноманітним та, навіть корисним, слід попіклуватися про те, чим відволікти її від смартфона. Знайти, чим можна зайнятися разом, коли ви повернетесь із роботи, та що вигадати, коли треба відлучитися до інших справ. Ми зробили добірку декількох ідей занять під час канікул: з батьками, самостійних вдома та з відвідуванням гуртків.

 ВСВІТІ

Чим можна зайняти дитину вдома

 1. Спорт, яким можна зайнятися біля дому. Купити м’яч, ракетки для тенісу чи інший інвентар — і дитині вже буде цікавіше проводити час на вулиці. А якщо купити велосипед чи поставити у дворі надувний басейн, то смартфон впевнено відійде на другий план.
 2. Навчити готувати прості страви. Коли ви готуєте щось вдома – залучайте дитину також вчитися кулінарній справі. Можна приготувати разом печиво чи прості канапки, які вона потім може зробити самостійно. Заняття цікаве й у житті знадобиться.
 3. Творчі заняття, якими можна зайнятися вдома. Папір та фарби, деталі для створення колажів чи ліплення з полімерної глини, музичний інструмент – тут уже треба радитися особисто з дитиною.
 4. Влаштовуйте вечірній перегляд кіно та сімейні вечері. Такі прості сімейні традиції не дозволяють віддалитися одне від одного, навіть якщо ви щодня зайняті роботою. Перегляд фільму займе 1-2 години, ще 30-40 хвилин вечеря разом за столом. Можна це поєднати, якщо любите вечеряти за переглядом фільмів. Але якщо вибирати кіно та меню на вечерю разом – діти також зацікавляться та полюблять такі традиції.

Чим можна зайняти дитину на гуртках:

 Не завжди є можливість залишати дитину вдома, коли батьки на роботі. У такому разі на допомогу прийдуть гуртки, які можна знайти у вашому районі міста. Навіть вибрати одразу два різних заняття, щоби дитина більше часу провела з користю, якщо бюджет дозволяє:
 5. Активні заняття: танці, плавання, бойові мистецтва тощо. Звісно, вибирати серед них треба дозволити дитині. Не варто віддавати дівчинку на танці, якщо її цікавлять бойові мистецтва, а хлопчика на бойові — коли він хоче на плавання. Заняття пройдуть із користю, тільки якщо зацікавлять дитину.
 6. Творчі навички: музика, фотографія, малювання, гончарство – тут теж вибір за дитиною, та дивлячись на те, які гуртки є в потрібному районі.
 7. Пласт чи подібні організації. Відпочинок на свіжому повітрі, корисні навички, пізнавальні розваги. Діти вчаться орієнтуватись у місцевості за мапами, розрізняти рослини, розпалювати багаття тощо. Вони не тільки проводять час весело та покращують фізичний розвиток, але й дають знання, які знадобляться в житті.

Як провести час разом на вихідних:

 Коли є цілі вихідні, можна планувати більш тривалі розваги якомога далі від дому.
 8. Відправитися на пікнік у парк. Пограти з м’ячем, влаштувати барбекю, взяти із собою настільні ігри. Такий відпочинок можна вмістити й у першу половину дня, щоби потім мати час на інші справи.
 9. Винайняти будинок біля озера – на день чи два. Можна позасмагати, приготувати щось на грилі, порибалити та зустріти захід сонця. Якщо немає змоги взяти відпустку – такі вихідні компенсують дітям відпочинок на природі.
 10. З наметами на природу. Також можна вкластись у 2-3 дні. Поїхати до підніжжя гір, на озеро чи просто в ліс — як зручніше. Смажити зефір на вогні та запікати картоплю у фользі, розповідати цікаві історії біля вогнища. Збирати квіти чи просто влаштувати пішу прогулянку – на природі завжди знайдеться чим зайнятись. А ночівля в наметах дітей завжди захоплює більше, ніж у будиночках чи готелях.
 Також, можна урізноманітнити літній відпочинок поїздкою в гості до бабусі з дідусем. Організувати дитині самостійний відпочинок у таборі з однолітками. Але важливо між цим також проводити час разом, а не віддавати ці обов’язки на все літо комусь іншому. Якщо поєднати декілька варіантів із цього списку – можна влаштувати дитині дійсно круті літні канікули.

9 кроків до зниження рівня стресу і тривоги

 Зараз багато хто перебуває в стресі й тривозі через поточну ситуацію. Як подолати стрес? Як віднайти ресурс, який зараз особливо потрібний? Для подолання тривоги та зниження рівня стресу пропонуємо деякі поради. Це стосується поточної ситуації поза фронтом і зонами обстрілу. Коли треба бігти, ховатися, захищатися в моменті, діють інші механізми. Надані поради доречні, поки люди завмерли в очікуванні або рухаються кудись, але без гострого стану.

 Освіта нова

 1. Стрес вимагає фізичної та емоційної дії. Коли починає емоційно накривати, у першу чергу треба рухатися: фізичні вправи, прогулянки (якщо безпечно) тощо. Варто також облаштувати місце, де можна прокричатися та поплакати — і робити це щоразу, коли є напруження.

 2. Стрес і тривогу необхідно відгальмовувати. Стрес схильний до самопідсилення на багатьох рівнях: від позитивного зворотного зв’язку в катехоламінових синапсах до накручування себе суто на рівні думок. Тому стрес і тривогу необхідно постійно відгальмовувати. Піймали себе на тривозі – медитуємо. Якщо треба – фізичні вправи, крики – і знову медитуємо. Робимо дихальні практики. І не накручуємо себе. Думати про проблему треба тільки в момент планування та під час конкретних дій.

 3. Максимально зачепитися за теперішнє. Майже весь наш страх – у майбутньому. Якщо тільки ви просто зараз не біжите від фізично присутньої загрози, ваш страх – це емоційна реакція на прогноз. Це дуже цінно, що наш мозок вміє прогнозувати майбутнє і діяти стратегічно. Але у цієї суперсили є побічний ефект: оскільки страх живе в майбутньому, його зазвичай у сотні разів більше, ніж потрібно для адекватних дій. Страх уже дав вам сигнал. Ви його почули й обрали якусь тактику дій або набір тактик до різних обставин. Далі страх стає ворогом і думки про майбутнє стають ворогом. Тому наше завдання — максимально зачепитися за теперішнє. Заземлятися в те, що тут і зараз є у вашому житті та робить його кращим. Стіни є? Супер. Вода є? Чудово. Їжа. Люди. Тварини. Усе, що окей тут і зараз, має бути основним фокусом уваги.
 4. Варто мати план дій. Слід скласти свій план дій. Я маю, але не є в цьому питанні експертом, щоб радити.

 5. Не посилювати паніку один одного з тими, хто поруч. Кожен повинен взяти на себе відповідальність за свій стан. Дитина на тому рівні, на якому вона здатна, теж має це зробити. Найкращий механізм для цього – особисті кордони та самообслуговування. Кожен сам робить для себе все, що здатний зробити. У спільних справах домовляємося про ролі. Якщо потрібна допомога, про неї просять і домовляються. Кожен має особисту схованку, щоб побути в тиші наодинці, а також місце для теплого контакту.
 6. Не втручатись у стан іншого, якщо він не сягає гострої ситуації. Якщо хтось панічно починає кудись бігти, не втручаємося в цей стан, а в першу чергу заземлюємо себе. Якщо немає гострої потреби кудись бігти, не спішіть. Спочатку формуємо свій спокій, потім стає спокійно тим, хто вас оточує. Або не стає, але їхній стан — їхня відповідальність. Найкраще, що ви можете зробити для них – утримати власну стабільність. Втручаємося лише в гострій ситуації, коли треба фізично зафіксувати або дати ляпаса. Весь інший час наш сигнал близьким: "Я з тобою, я спокійний, обіприся на мене у моєму спокої". Ми поруч для того, щоб обіймати, розмовляти, робити щось спільне.
 7. Створювати компенсатори стресу. Шукайте, що тут і зараз дозволить зробити собі та близьким комфортно. Або відволіче від думок. Але уникайте азартної діяльності: високий рівень збудження в моменті може допомагати, проте далі, швидше за все, підсилюватиме тривогу.
 8. Дотримуватися інформаційної гігієни. Усі знають, не всі роблять. Оберіть кілька джерел інформації, решту не дивіться. На більшій частині території країни немає потреби моніторити ситуацію щохвилини, можна читати новини раз на годину або рідше. Те саме стосується обговорень із близькими: тільки якщо є критично важлива інформація. Поза тим говоримо про ситуацію за графіком, наприклад, двічі на день. Менше знаєш – міцніше спиш. Але, звісно, потрібно лишити достатній контакт із реальністю через довірені джерела.
 9. Інтелектуальна діяльність може допомогти. Кора великих півкуль гальмує амігдалу, у якій формується тривожність. Тому інтелектуальна діяльність може допомагати: шахи, головоломки, математичні задачі, кросворди, вивчення іноземної мови тощо.

Як батькам та дітям 

відновитися за літо

 Завершення навчального року ставить перед батьками завдання – провести канікули з максимальною користю та допомогти дитині через відпочинок впоратися з наслідками впливу війни. Втім, деякі батьки очікують, що діти влітку надолужать ті недопрацювання і втрати, які отримали впродовж року. Помітивши в дитини втрату мотивації до навчання, не варто бити на сполох. Розвʼязанням проблеми може бути достатній якісний відпочинок – з ресурсними активностями, спільно створеним цікавим графіком, спортом та регулярними сімейними ритуалами.

 Освіта нова

Порада № 1: Спільно складаємо літній графік – 

вчимо дитину краще відчувати час

 

 Як розпізнати, що дитина травмована та пережила стрес? На жаль, травматизація повномасштабною війною українських дітей і дорослих триває і досі. Тому ми не можемо говорити про це, як про минулий досвід. Важливо розуміти, що не кожна дитина травмована. Батьки мають бути уважними, щоби вчасно помітити тривожні дзвіночки. Наприклад, проблеми мовлення, погіршення пам’яті та уваги. Що ж до поведінкових проявів реакції на стрес, то це може бути: порушення сну, кошмари, заперечення, впертість, регреси, гіперактивність, прагнення до посилення контролю чи посилення зв’язку з батьками (але буває і навпаки – відмова від контакту чи усамітнені розваги, як от ігри, малювання, які постійно повторюються).

 Так чи так, батькам варто бути уважними саме до нових нетипових проявів у поведінці чи самопочутті своєї дитини. Це може свідчити про вплив надмірного стресу та потребу звернутися по допомогу до фахівця. Всі можливі стресові прояви – це нормальна реакція на ненормальні обставини, у яких зараз перебувають діти й дорослі. До того ж кінець навчального року є додатковим стресовим фактором, коли учні часом мають по декілька контрольних робіт на день та й загалом накопичили втому впродовж року. Тому після такого напруження обов’язково має бути якісний відпочинок. Для цього відновлення і зарезервовані три літні місяці.

21 червня – День літнього сонцестояння, 

або справжній День Купала

 

 Літнє сонцестояння – це астрономічний початок літа, у цей день у Північній півкулі встановлюється найдовший день та найкоротша ніч. Подібне явище спостерігається у цей же час у грудні, коли тривають найдовша ніч і найкоротший день у році.

 День літнього сонцестояння також вважається днем язичницького Купала. В цей час сонце отримує владу над темрявою і природа переходить у фазу свого розквіту. Щороку сонцестояння припадає на 21-22 червня, коли сонце зупиняється у своєму зеніті. Тож сьогодні ми розберемось, що означало свято Купала для язичників та які повір’я та прикмети цього свята існують.

 ВСВІТІ

Що таке сонцестояння для язичників?

 За язичницькими віруваннями, Сонце – найголовніше божество, яке під час сонцестояння було на піку своєї магічної та природної сили. Язичники вірили, якщо відзначити цей день літа за всіма обрядами, Сонце обдарує їх довгим життям, міцним здоров’ям, енергією та молодістю.

 У день літнього сонцестояння святкували також народження бога Купала. Купало або ж Купайло – язичницький бог земних радощів та шлюбу. Він також був богом молодості, плодючості та краси і вважався літнім сонцем. Святкуючи народження літнього сонця, язичники визнавали його перемогу над весняним сонцем – Ярилом.

Традиції язичників для святкування Купала

 Для свята заздалегідь готували два опудала – Купала і Марени. Марена – зимове божество, що морить людей голодом, холодом та хворобами. Виготовляли їх з гілок верби та прикрашали квітами й вінками. Інколи для виготовлення використовували солому та прикрашали намистом. Окрім опудал готували ще й ритуальне дерево, що називалось "купайлицею", його також прикрашали вінками, квітами та стрічками.
 На початку свята – тобто на заході сонця – запалювали купальське вогнище. Молоді хлопці та дівчата починали водити хороводи навколо опудал та перестрибувати через вогнище по одному або парами. Вогнище володіло магічною силою і було здатним очистити усіх, хто через нього перестрибує. Якщо перестрибували парами і їхні руки не розімкнулись, то у шлюбі їх чекало міцне подружнє життя. А якщо жінка чи дівчина не захотіла стрибати через багаття, то її вважали відьмою, бо нечиста сила боїться вогню.
 Коли всі перестрибнули через багаття, починались обряди з опудалами. Опудало Купала підпалювали, а опудало Марени топили у воді. Це означало перемогу добрих сил над поганими.

Прикмети та повір’я, пов’язані із Купалом

 Чи не найцікавішим було повір’я про цвіт папороті. Згідно з ним, папороть цвіте лише у купальську ніч, тому опівночі усі вирушали на пошуки заповітної квітки. Кажуть, той, хто її зірве, усе на світі знатиме, матиме магічну силу у тій руці, якою зірвав квітку, й не боятиметься нечистих сил.
 Ще одне народне повір’я каже, що у найкоротшу ніч не можна спати, аби не накликати біду на себе та свою родину. Варто дочекатись ранку і вмитися купальською росою, аби змити з себе злі погляди та зберегти молодість і красу.
 Також існували повір’я, що шлюби, які взяли на Купала, будуть міцними та щасливими. Люди, що народились у купальську ніч, будуть під покровом небесних сил усе їхнє життя.

Як змінилось свято Купала 

з приходом християнства? 

 За християнською традицією ми відзначаємо свято Купала 7 липня (24 червня за старим стилем) – у день Різдва Івана Хрестителя. Згідно зі Святим Письмом – саме Іван Хреститель охрестив перших християн у водах Йордану. На честь нього й назване це свято. Та язичницькі традиції все ж просочились і мають місце серед сучасних. Ім’я Івана Хрестителя поєдналось з ім’ям язичницького бога, тому зараз ми відзначаємо християнське свято Івана Купала.
 Чи відзначаєте ви свято Івана Купала біля вогнища?

 

 Читання на вихідні: плавно занурюємося у літо

 Навіть у важкі часи, коли немає можливості подорожувати та здійснювати мрії, можна знайти розраду. Вона – у читанні. Пропонуємо добірку цікавих книжок, щоб наше воєнне літо пахло подорожами, пригодами та романтикою.

 Дженніфер Вайнер 

"Велике літо"

  

 Шість років тому раптова сварка поклала край дружбі Дафни і Дрю. Відтоді подруги припинили спілкуватися. Аж раптом Дрю звертається до Дафни з проханням бути подружкою нареченої на її шикарному весіллі влітку. Дафна вагається: чи варто їй, успішній блогерці, яка веде інстаграм-сторінку для людей з великими розмірами, знову впускати у своє життя улюбленицю долі Дрю. Урешті Дафна виявляється безсилою перед її чарами та їде на весілля, про яке писатимуть усі таблоїди.

 Голлі Вільямс 

"Час для кохання" 

 

 Три історії кохання в різні проміжки часу. Незмінними залишаються головні герої, які народилися в один день. І хай би в який час вони зустрілися, їм двадцять і вони до нестями закохуються одне в одного. Та неминуче щось стає на заваді їхньому щастю: класові розбіжності, соціальні ролі, амбіції. Тож їм доводиться обирати між обов’язками та почуттями, кар’єрою та стосунками, мріями та реальністю. Що 20 років світ змінюється, тому стосунки щораз розвиваються по-іншому, непередбачувано. Це захоплива ностальгічна історія про політику, фемінізм, вільні стосунки та запаморочливе кохання, яке всупереч обставинам розквітає знову і знову.

Книги та діти: з чого почати

 і що читати? 

  

 Прищеплювати любов до книг потрібно з раннього дитинства, тоді і в подальшому не виникне проблем. У дитини повинна з’явиться звичка до читання і тоді в більш старшому віці, вона так само буде продовжувати читати. Книги можна починати читати дитині ще з колиски. Відомо, що читання в ранньому дитинстві допомагає дитині розвиватися і мислити. Крім того, читання збільшує словниковий запас, розвиває фантазію і кругозір, покращує грамотність.

 Читай

Як заохотити дітей до читання?

 Якщо батьки прагнуть заохотити дитину до читання, то варто це робити, показуючи власний приклад. Діти схильні наслідувати модель поведінки батьків, тому, якщо батьки читають, то діти теж любитимуть читання. Важливо, не змушувати дитину, бо цей процес повинен спричиняти задоволення, а примус може стати причиною відрази до книги ще в ранньому дитинстві.

 Не варто встановлювати дитині "норму сторінок", яку потрібно прочитати протягом дня, бо, в такому разі, дитина лише рахує кількість прочитаних сторінок, а не вникає в суть та зміст тексту.

 Запропонуйте малюкові піти з вами в бібліотеку і вибрати для себе книжку. Звісно ж, дитина вибере ту, де більше ілюстрацій, ніж тексту, але напевне прочитає її до кінця.

 Важливо, щоб мама чи тато також прочитали книжку, яку обрала дитина, так ви зможете разом з дитиною обговорювати прочитане, ділитися думками та враженнями про пригоди та вчинки персонажів; міркувати над мотивами їх вчинків, просити малюка розповісти вам про те, хто з персонажів книги йому\ їй сподобався або не сподобався?, як би вони вчинили, якби опинилися на місці персонажа? Тощо.

 Читайте дитині казки вголос перед сном або на вихідних. Згодом, таке читання перетвориться на своєрідний "ритуал", який зближуватиме, розвиватиме творчу уяву, спонукатиме дитину навчитися слухати, а головне – чути дорослих.

 Книги для митців, мисткинь 

та їхнього натхнення

  

 Бути митцем та мисткинею – це дуже відповідально й дуже унікально. Але неможливо придумати щось абсолютно нове. Все наше мистецтво – це трансформація, переосмислення й досвід того, що вже було. Саме тому так важливо шукати те, що нам відгукнеться у чомусь чужому. Зібрали для вас, митців та мисткинь, книги, де ви зможете шукати, дізнаватися й надихатися.

 Видавництво Старого Лева

 С'юзі Годж 

"Коротка історія мистецтва"

 

 Цей кишеньковий порадник допоможе відстежити розвиток мистецтва від найдавніших часів, дізнатися про найвидатніших представників культурних епох і мистецьких рухів та переглянути їхні найвідоміші роботи. Кожну із них розглянуто в історичному контексті, а короткі біографічні анотації дають ширше уявлення про авторів і першоджерела їхньої творчості. З цим виданням ви точно розберетеся з розмаїттям течій та стилів, технік і матеріалів, дізнаєтеся про розвиток нових ідей та новаторських стилістичних прийомів та про взаємні мистецькі впливи.

Іан Гейдн Сміт 

"Коротка історія фотографії"

 

 Це ілюстрована книжка, що містить знакові світлини, роботи культових митців з часу перших експериментів із фотографією від початку ХІХ століття до періоду сучасного цифрового фото. "Коротка історія фотографії" розкаже про ключові жанри, теми, митців, техніки та фото, що змінили світ! А дизайн книжки і продумана структура допомагає читачам не лише легко засвоїти інформацію, а й отримати задоволення.

10 причин проводити 

більше часу на природі

  

 Перебування на природі може стати профілактикою багатьох захворювань, пов’язаних із сидячим способом життя.

 ВСВІТІ
 1. Це покращує короткочасну пам’ять. Дослідники виявили, що прогулянки на природі корисніші за прогулянки містом. Учасники пройшли короткий тест на запам’ятовування, потім їх розділили на дві групи. Одні вирушили на прогулянку дендрарієм, а інші міськими вулицями. Повернувшись, учасники знову пройшли тест. Виявилося, що результати тих, хто гуляв природою, покращилися майже на 20%. А ось прогулянка містом практично не вплинула на результати. Такого висновку дійшли і дослідники, які вивчали вплив прогулянок на пацієнтів з депресією.
 2. Це знімає стрес. Коли ми перебуваємо в лісі, у нас знижується частота серцевих скорочень та рівень кортизолу – гормону, який вважається індикатором стресу. У Японії для зняття стресу навіть прописують "лісові ванни". А у офісних співробітників стрес знижується, навіть якщо в кабінеті просто є вікно з видом на природу.
 3. Це знижує рівень запалення. Запалення пов’язане з аутоімунними розладами, захворюваннями кишківника, депресією та раком. Вчені виявили, що після перебування в лісі рівень запалення в організмі знижується як у молодих, так і людей похилого віку.
 4. Це позбавляє розумової втоми. Напевно, вам знайоме почуття, коли мозок ніби глухне і ви ні на чому не можете зосередитися. Такий стан називають розумовою втомою. Відпочити та повернутися в норму допоможе перебування на природі. За даними досліджень, люди почуваються краще навіть побачивши зображення природи.
 5. Це допомагає боротися з депресією та тривожністю. Прогулянки лісом знижують тривожність і поганий настрій і можуть застосовуватися як доповнення до курсу лікування депресії. До того ж позитивний ефект посилюється, якщо під час прогулянки знаходиться поблизу вода. Також корисні заняття спортом на природі. Вони покращують настрій та підвищують самооцінку.
 6. Це корисно для зору. Вчені виявили, що відпочинок на природі знижує у дітей ризик виникнення короткозорості. Тайванські дослідники спостерігали за двома школами, де кількість дітей, що страждають короткозорістю, була приблизно однаковою. Вони попросили керівництво однієї школи, щоб учні на перервах більше часу проводили на вулиці. Через рік частка короткозорих дітей у цій школі становила 8,41%, а у другій – 17,65%.
 7. Це покращує концентрацію. Під час одного експерименту дослідники давали учасникам завдання, що виснажують концентрацію. Потім одна група учасників здійснила прогулянку на природі, інша містом, а третя просто відпочивала, нікуди не виходячи. Через деякий час усі учасники виконали завдання на пошук та виправлення помилок. Найкращі результати показали ті, хто гуляв природою. Прогулянки допомагають навіть дітям із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності. Виявили, що їм легше концентруватися після 20-хвилинної прогулянки в парку.
 8. Це допомагає мислити творчо. Уявіть лікування без побічних ефектів, доступне кожному, яке до того ж покращить ваші творчі здібності. Все це дає перебування на природі. За даними досліджень, у тих, хто перебуває на природі протягом чотирьох днів, творче мислення під час вирішення проблем покращується на 50%.
 9. Це знижує тиск. Японські дослідники виявили, що прогулянки лісом не лише знижують рівень гормону стресу на 15%, але й знижують кров’яний тиск.
 10. Це може стати профілактикою раку. Хоча поки що немає точних доказів, за попередніми даними перебування на природі, особливо в лісі, стимулює вироблення протиракових білків. Також вчені з Японії виявили, що в районах з великою кількістю лісів рівень смертності від раку нижчий.

 Українські обереги 

та їх символіка

 

 Безсумнівно, символіка українського народу пронизана як язичницькими оберегами та символами, так і християнськими. Ми ж розповімо про ті, які незалежно від свого походження, глибоко закарбувались в нашій історії. Про предмети, які служили українському народу оберегами та про символи, які на них зображали.

 ВСВІТІ

Найпопулярніші українські обереги

Вінок

 

 Вінок – це не просто прикраса для голів українських красунь. А один із найсильніших традиційних оберегів. Його використовували не лише як елемент одягу, а й прикрашали ним оселю або ж і гадали на ньому.

 За легендою, вінок із 12 різних живих квітів буде найсильнішим оберегом для молодої дівчини. І кожна із 12 квіток символізувала собою різне: троянда – кохання, волошка – простоту та ніжність, біла лілія символізувала чистоту та невинність. Ромашка означала мир та ніжність, безсмертник здоров’я, півонія прогнозувала довголіття, мальва – стриману красу, калина – дівочу вроду і любов до рідної країни. У весільний вінок традиційно вплітали барвінок – символ вірності та невмирущого кохання.

 Також до вінків вплітали різнокольорові стрічки. Кожен колір теж ніс у собі окремий символ. Коричнева стрічка символізувала землю, що годує нас, її слід було чіпляти посередині вінка. З двох боків від неї чіпляли жовті стрічки, як символ сонця, за ними зелені – символи природи та молодої краси, далі блакитні – небо та вода. Помаранчева символізувала хліб, який також можна віднести до списку дуже сильних українських оберегів. Адже ним батьки благословляли своїх дітей. Фіолетова стрічка означала розум, малинова – щирість, рожева – достаток. Білі стрічки чіплялись по краях, як символ чистоти, та прикрашались нашивками сонця та місяця з різних боків.

Добірка атмосферних книг, які найкраще читати влітку

  

 Є такі книжки, які набувають особливого шарму влітку. Вони стоять на поличках, чекаючи свого часу та зберігаючи тепло літніх вечорів. Адже знають, що рано чи пізно ми до них повертаємось за цим теплом. Саме такі книжки у цій добірці, ті, у які хочеться поринати саме влітку.

 ВСВІТІ

  Рей Бредбері 

"Кульбабове вино"

 

 Книга "Кульбабове вино" дає можливість прожити ціле літо з двома братами Дугласом і Томом та спостерігати за життям їхнього маленького містечка, у якому, на перший погляд, нічого не відбувається. Для них літо незмінно асоціюється з кульбабами, які збирають для вина, з новими тенісними туфлями, в яких криється диво, феєрверком, збором винограду та іншими розвагами. Вони вирішують записувати всі події літа і свої думки про них, тому що Дуглас зрозумів одну істину. Він живе. 

 Марк Лівін 

"Бабине літо"

 

 Ця добра і сумна книжка розповідає про 10-літнього хлопчика Ждана, який приїхав на літо до бабусі й дідуся, бо мама з татом вирішили розлучитися. Він дивиться на світ, ніби такий звичний, і розуміє – світ змінюється, його чому? і як? уже значно складніші. Так настає дорослішання. Але є тут і машинки-паровози-футбол-збиті коліна та найкращий друг на літо – усе, що робить наші спогади про дитинство такими добрими і сумними.

Літній майданчик 

"Граємось – розвиваємось" 

 8 червня на майданчику "Сонечко" бібліотечні працівниці книгозбірні №3 познайомили дітвору з книжковими цікавинками та розважальним літнім асорті.
 Бібліотекарки провели казкові вікторини "Відгадай казку" та "Я знаю героя". Дітям зачитували уривки з найвідоміших світових та українських казок. Вони ж мали відгадати назву та головних героїв. А ще зіграли у гру "Я прочитав (ла)" – передаючи м’яч, пригадували книги, котрі прочитали, та ділились враженнями про них.
 Бібліотечні працівниці кажуть: "Діти дуже цікавляться подібними заходами. Їх об’єднує свіже повітря, сонечко, ігри, цікаві книги. Це спонукає хлопчиків та дівчаток ще більше читати й не забувати, що влітку бібліотека працює".
 Учасниця заходу Софія Ковальчук розповідає: "Влітку особливо часто приходжу до бібліотеки по книги, бо є вдосталь часу для цього. Люблю читати".

 Книги, які допоможуть вдосконалити українську мову

 

 Як зробити свою мову вишуканою і милозвучною? Які секрети приховує українська фонетика? Як вдосконалити вимову? Як мови впливають одна на одну? Пропонуємо добірку чудових книг для тих, хто бажає покращити свою українську!

 Сoma

Олександр Авраменко 

"100 експрес-уроків української" 

 

 У виданні у простій формі розповідається про неточності, які зустрічаються в побутовому і офіційному спілкуванні українською мовою. Кожна помилка коротко пояснюється й ілюструється кумедними картинками, які знімають офіціоз і полегшують засвоєння матеріалу. Оскільки матеріал подається в ігровій формі, посібник підійде і дорослим, і дітям. Цей кишеньковий посібник допоможе вам більш упевнено й грамотно говорити українською. 

 Ольга Дубчак 

"Чути українською, "Бачити українською"

  

 Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно в 5 разів менше, ніж приголосних? Книжка "Чути українською" присвячена правилам української мови. Завдання книжки – пояснити, за якими правилами й закономірностями працює звукова система, а ще – чому наша абетка майже досконала. І, звісно, переконати вас, що українська мова – це надзвичайно цікаво, легко і місцями навіть корисно.
 Книжку "Бачити українською" присвячено найголовнішій одиниці мови – слову. Саме воно дає нам змогу порозумітися (і посваритися), передати важливу (і неважливу) інформацію, висловити почуття (і навіть просто подумати про них). А загалом – саме зі слова почалося буквально все. А що "все"? – спитаєте ви. Щонайменше – ця книжка, а щонайбільше – людська свідомість. І це не жарт, бо жартів у книжках про мову не буває.

 Тарас Береза "Гарна мова – одним словом", 

"Слова, що нас збагачують" 

 "Гарна мова – одним словом" – словник вишуканої української мови – данина великій мовній спадщині, яку у різні часи з нами щедро розділяли майстри художнього пера. Автор опрацював кращі твори української та світової літератури, вибрані уривки з яких слугують докладними ілюстраціями до цього видання. Понад 1500 словникових одиниць дозволяють користувачам поглибити знання рідної мови, збагатити активний словниковий запас, розмовляти і писати українською мовою якнайвишуканіше.
 "Слова, що нас збагачують" – словник, наповнений призабутими, несправедливо "викорененими" з народної свідомості, словами. Автор надихається прикладами з української літератури й перекладів, щоб відкрити читачу розмаїття словотвору рідної мови, її велич і неочевидні сенси.

Анастасія Левкова "Спільна мова. 

Як народжуються і живуть слова"

 

 Ця книжка – весела й невимушена розмова про інструменти, якими послуговуємося щодня – про слова. Знаєте, що таке парадичка, бергонья чи оздобня? Якими словами найкраще показати свою приязнь, а якими можна ранити; що недоречно вживати в офіційній розмові та чим різниться мова різних регіонів, – у книжці зібрані чимало мовних відкриттів та порад.
 Як би важко не було переходити на українську – це того варте. Адже рідна мова варта любові, пам’яті, часу і зусиль. Говорімо, плекаймо, перемагаймо!