Фантастичні "технології" 

в реальності

    

  Хороші письменники-фантасти вигадують світ майбутнього, а геніальні його пророкують. Завдяки вмінню передбачати розвиток технологій автори наукової фантастики за десятки і навіть сотні років передрекли появу інтернету, атомної бомби, біонічних кінцівок та інших винаходів, якими користується сучасна людина. Ми вирішили дізнатися, які автори і коли описали у своїх творах звичні нам сучасні технології.

  ВСВІТІ

   1. Навушники. Рей Бредбері. 451 градус за Фаренгейтом (1953). У своїй антиутопії "451 градус за Фаренгейтом" Рей Бредбері описував світ майбутнього, і однією з його вигадок були мініатюрні "черепашки" (з ними не розлучалася дружина головного героя), які можна вважати прототипом навушників-вкладок. Справжні навушники з’явилися тільки через 26 років після публікації роману. У цьому ж романі Бредбері описує величезні телевізори з пласким екраном, які замінили стіни, і пристрої, що нагадують банкомати.

  2. Відеовиклик. Хьюго Гернсбек. Ральф 124с 41+ (1911). На обкладинці роману "Ральф 124с 41+", який написаний Хьюго Гернсбеком у 1911 році, красується одна з передбачених ним технологій – сеанс відеодзвінка. Дія роману розгортається у 2660 році. Героїня використовує портативний пристрій під назвою телефот. За часів публікації, звичайно ж, це здавалося чистою фантастикою, але сьогодні відеозв’язок став таким же звичним, як тостер. Хоча Гернсбека складно назвати геніальним письменником, він завжди робив ставку саме на те, щоб показати читачеві світ майбутнього на основі розвитку сучасної науки, а не доставити естетичну насолоду красним письменством.

 Чому важливо читати українською?

  

  Якщо ви хочете підвищити рівень власного інтелекту, розвинути гнучкість мислення та просто поринути у вир крутих емоцій, обов’язково знайдіть час для читання. Для себе і своїх дітей. На сьогодні не проблема знайти гарну книгу – було би бажання. Інша річ – якою мовою читати? А також що це має бути – оригінал чи все-таки переклад? 

  kalamar

Вибір мови

  

  Існує досить популярна думка, що будь-який твір краще сприймається в оригіналі, так як дає можливість у повній мірі відчути усі аспекти та особливості мови чи культури певного народу. І вона має місце бути, безумовно. Але не кожен із нас може похвалитися знанням однієї чи кількох іноземних мов. Тому дуже часто ми зупиняємо вибір на перекладі. 

  Останніми десятиліттями українські переклади все частіше і частіше знаходять своїх палких шанувальників. Книги українською дають можливості дорослому читачеві покращувати навички володіння рідною мовою, а дітям – поповнювати свій словниковий запас. Без перебільшення, український книжковий ринок сьогодні переживає відродження. Так, лише за останні 5 років перевидано і перекладено безліч літератури, яка до цього існувала виключно в російських варіантах. Тобто, читач постає перед своєрідним вибором: продовжувати читати російською чи все-таки знайомитися із українськими перекладами. 

  Варто сказати, що на цей вибір впливають багато факторів, серед яких вікова група, до якої людина належить, особисті переконання чи вподобання, рівень володіння власне мовою. Але коли мова йде про дитину, що обирати в такому разі? 

 Літературний фестиваль 

"Слово єднає"

  22 вересня у рамках Літературний фестиваль "Слово єднає" бібліотечні працівниці книгозбірні 3 познайомили восьмикласників Навчально-виховний комплекс 7 м. Хмельницького із подільською майстринею слова - Корицькою Галиною.
  Письменниця презентувала свої збірки оповідань та поезій, а також зачитала поезії, котрі наповнили серця усіх присутніх теплом, щирістю та патріотизмом.
  Щиро вдячні, Галино Василівно, за співпрацю та Вашу творчість!
  Викладачам НВК 7 дякуємо за вдячних та вихованих слухачів заходу.

 "Я малюю казку"

 

  17 вересня загадковий голос із Зачаклованого лісу привів героїню мультфільму "Крижане серце" - Ельзу  у  Хмельницьку дитячу школу мистецтв "Райдуга" на свято "Я малюю казку" в рамках Літературний фестиваль "Слово єднає".

  Принцеса познайомила малечу із НВК 7  зі своєю найдобрішою, найщирішою, найкращою подругою, письменницею Наталія Поліщук. На заході учасники побачили і почули, як можна "намалювати казку", мисткиня слова зачитала свої власні вірші та казки про красу і добро, наповнила серце кожного теплом, радістю і щирістю, а вихованці Хмельницької дитячої школи мистецтв "Райдуга" подарували усім присутнім свята чудові музичні композиції.

 

  Бібліотечні працівниці книгозбірні 3 щиро вдячні вчителям та учням Навчально-виховний комплекс 7 м. Хмельницького, керівникам та вихованцям Хмельницька школа мистецтв "Райдуга" за співпрацю та творчість.

 Найкраща бібліотека 

світу 2021 року

  Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ оголосила переможцем конкурсу публічних бібліотек 2021 року Муніципальну бібліотеку імені Дейхмана, що в Осло. Про це йдеться на сайті федерації. 

Крім норвезької, у фінал конкурсу вийшли чотири бібліотеки: 

Нова бібліотека Нінґо (Китай)

 

Міська бібліотека Мехелена (Бельгія)

Бібілотека Марквіля (Австралія) 

 

Бібліотека Ґронінґена (Нідерланди)

 

 

  Бібліотека Дейхмана − шестиповерховий будинок, площею 13 500 квадратних метрів, де зібрали 450 000 книжок та інших фондів. Її заснували у 1785 році. В липні 2020 року офіційно відкрили нову будівлю, що стала найбільшою бібліотекою Норвегії. У ній облаштували ресторан, кафе, кінотеатр та глядацьку залу. Другий поверх призначений для дітей, де виділили місце для навчання та творчих ігор. З-поміж технологічних рішень виділяють вдосконалену машину для сортування книг, що розвантажує роботу персоналу.

   Третій поверх − це майстерня з 3D-принтерами, швейними машинами та студіями для творчості: у них можна займатись музикою, малюванням. На верхніх поверхах, звідки відкривається панорама на фіорд та місто, розташовані навчальні зони, кабінети та читальні зали. Для зручності перебування у них, ці приміщення мають шумоізоляцію.

 

   Конкурс "Публічна бібліотека року" організовує Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ у співпраці з датською ІТ-компанією Systematic A/S з метою віддати належне новим публічним бібліотекам. Призовий фонд конкурсу − 5000 доларів США, який виділяє компанія Systematic.

   Нагороду присуджують бібліотеці будь-якої країни світу, що досягла успіхів у поєднанні відкритої та функціональної архітектури з креативними ІТ-рішеннями, поєднуючи цифрові технології та культуру. Щоб податись на участь у конкурсі, бібліотека повинна бути нещодавно побудованою або розміщеною у будівлях, які раніше не використовувалися як бібліотеки.

  Джерело: Читомо