Книжки впливають на
наш спосіб харчування
наш спосіб харчування
Британські вчені продовжують проводити різноманітні дослідження, і
цього разу вирішили з’ясувати, чи пов’язане читання з тим, що і як ми
їмо. Результати їх дуже здивували, та, можливо, здивують і вас. Бо
виявляється, книжки можуть мати як позитивний вплив за звички у
харчуванні, так і негативний.
Емілі Т. Тростянко – письменниця і дослідниця, наукова співробітниця в Оксфордському науково-дослідному центрі гуманітарних наук (TORCH), яка вивчає психічне здоров’я людей та розлади харчування. Саме її зацікавила ідея, що мистецтво має вплив на звички людей у харчуванні, особливо тих, в кого є певні розлади (обжерливість, анорексія, булімія тощо). Тож вирішила дізнатися більше про вплив книжок на спосіб життя. До дослідження також приєдналася Beat – благодійна організація у Великій Британії, що працює з людьми із харчовими розладами.
Емілі Т. Тростянко – письменниця і дослідниця, наукова співробітниця в Оксфордському науково-дослідному центрі гуманітарних наук (TORCH), яка вивчає психічне здоров’я людей та розлади харчування. Саме її зацікавила ідея, що мистецтво має вплив на звички людей у харчуванні, особливо тих, в кого є певні розлади (обжерливість, анорексія, булімія тощо). Тож вирішила дізнатися більше про вплив книжок на спосіб життя. До дослідження також приєдналася Beat – благодійна організація у Великій Британії, що працює з людьми із харчовими розладами.
Вчені провели детальне онлайн-опитувальну, аби визначити зв'язок між
звичками читання та психічним здоров'ям (зосереджуючись на харчових
розладах). В експерименті взяло участь 885 осіб (773 з них мають досвід
проблем із харчуванням). Попередньо автори дослідження припустили, що
найкращий вплив на читачів мали би мати книжки, у яких герої стикаються з
подібними труднощами, але попри все долають їх. Проте результати
виявилися зовсім не такими.
Опитування показало, що 69% респондентів, які мають певні харчові розлади, допомагає впоратися із цими негараздами художня література та нон-фікшн. При цьому 15% опитуваних зазначити, що саме художня література, окрім текстів, що стосуються харчової поведінки, найбільш дієва. Вважають, що твори, в яких немає згадок про проблеми із життя читача, відволікають, додають більше впевненості та піднімають самооцінку. 27-річний чоловік, відновлюючись після анорексії, зазначив: "Після читання науково-фантастичного твору мій настрій поліпшується, і я, як правило, відчуваю себе більш спокійно, когнітивно і творчо стимульованим і натхненним".
Натомість "найшкідливішими" книжками респонденти назвали мемуари та біографії, пов’язані із харчовими розладами, а також художня проза цієї тематики. Не допомагало навіть те, якщо персонажі книжок долали свої проблеми і налагоджували життя. Також результати показали, що іноді ці книжки не лише не покращують ситуацію, а й погіршують її. Одна 18-річна респондентка, відновлюючись після декількох розладів харчування, характеризувала цю літературу як таку, що "нагадує, чому я хотіла морити себе голодом, і зміцнює мої ірраціональні думки". Згадки про анорексію, булімію, ожиріння та інші проблеми із харчуванням у книжках мали здебільшого негативний ефект: 18 респондентів відзначали, що подібні видання посилюють їхні розлади.
Опитування показало, що 69% респондентів, які мають певні харчові розлади, допомагає впоратися із цими негараздами художня література та нон-фікшн. При цьому 15% опитуваних зазначити, що саме художня література, окрім текстів, що стосуються харчової поведінки, найбільш дієва. Вважають, що твори, в яких немає згадок про проблеми із життя читача, відволікають, додають більше впевненості та піднімають самооцінку. 27-річний чоловік, відновлюючись після анорексії, зазначив: "Після читання науково-фантастичного твору мій настрій поліпшується, і я, як правило, відчуваю себе більш спокійно, когнітивно і творчо стимульованим і натхненним".
Натомість "найшкідливішими" книжками респонденти назвали мемуари та біографії, пов’язані із харчовими розладами, а також художня проза цієї тематики. Не допомагало навіть те, якщо персонажі книжок долали свої проблеми і налагоджували життя. Також результати показали, що іноді ці книжки не лише не покращують ситуацію, а й погіршують її. Одна 18-річна респондентка, відновлюючись після декількох розладів харчування, характеризувала цю літературу як таку, що "нагадує, чому я хотіла морити себе голодом, і зміцнює мої ірраціональні думки". Згадки про анорексію, булімію, ожиріння та інші проблеми із харчуванням у книжках мали здебільшого негативний ефект: 18 респондентів відзначали, що подібні видання посилюють їхні розлади.
Джерело: ВСЛ