Добірка легких атмосферних книг, які затримають для вас літо

  

 Перше листя опадає на землю, і прохолодний вітер дмухає в обличчя – розпочалась осінь… Бажання ще хоч на мить затримати літо виникає не тільки у школярів, а й у дорослих. Здавалося б, можна просто не перевертати календар, нехай так і залишається 31-е серпня, але ж літньої атмосфери це не додасть!  А де ж шукати ту заповітну АТМОСФЕРУ? До Вашої уваги добірку чудових книг, які ще на мить затримають літо, принаймні у Вашій уяві.

 Марк Лівін

 "Бабине літо" 

 

 Добра й сумна книжка, яка розповідає про 10-літнього хлопчика Ждана, який приїхав на літо до бабусі й дідуся, бо мама з татом вирішили розлучитися. Він дивиться на світ, ніби такий звичний, і розуміє – світ змінюється, його чому? і як? уже значно складніші. Так настає дорослішання. Але є тут і машинки-паровози, футбол, збиті коліна та найкращий друг на літо – усе, що робить наші спогади про дитинство такими добрими й сумними.

 Рей Бредбері
"Кульбабове вино" 

  

 Літо 1928 року...Містечко Ґрінтаун... Як цікаво жити, коли тобі лише 12... Можна ночувати у дідовій вежі, бігати у тенісних туфлях-легкоступах, вести облік повсякденних подій і нових відкриттів, побачити справжню Машину щастя, а ще... а ще... За літо потрібно встигнути так багато! Та найголовніше – приготувати кульбабове вино, так багато кульбабового вина, аби вистачило на цілу зиму. Адже те вино і є "спіймане і закорковане в пляшках літо". Сповнене чарівних пригод літо 1928 – прекрасна пора для дванадцятирічного Дуґа та його рідних і друзів – чекає на вас на сторінках повісті "Кульбабове вино".

Туве Янссон 

"Літня книжка"  

 

 Софія з бабусею і татом проводять літо в хатинці на острові, оточені природою і майже на безлюдді. Тут неспішно минають дні, узбережжя обвівають вітри й оминають рибацькі човни, вряди-годи навідуються нечасті гості, а морем до берега прибиває залишені кимось "скарби". Бабуся з онукою вибираються на прогулянки і говорять про все на світі: про птахів і квіти, про Бога і страхи, про ночівлю в наметі, забобони, нестерпних родичів. І хоч вони й словом не згадують про найважливіше: про смерть мами і самотність, – любов і взаємне прийняття пронизують кожну хвилину їхнього маленького затишного літа.

Василь Карп'юк 

"Ще літо, але вже все зрозуміло"

  

 Придивляючись до деталей, автор щоразу відкриває органічну цілісність світу, частиною якого є людина. Стиль листа Василя Карп'юка наближається до розмовної простоти, не втрачаючи виразності особистого голосу, а течія його мови, як це часто буває в розмові, легко переходити від побутових справ до питань метафізичних. Для всіх, хто любить зупинятись і неквапом рушати далі.

 Джоан Гаріс 

"П'ять чверток апельсина"

  

 Фрамбуаза отримала дивний спадок від матері. Її брату дісталася ферма, старшій сестрі – винний погріб, сповнений бурштиново-сонячних пляшок, а Фрамбуазі – альбом з кулінарними рецептами. Не багацько… Але на берегах зошита впереміш зі старовинними рецептами різноманітних смаколиків вона знаходить загадкові нотатки. Секрети та зізнання матері. Життя, яке вона так ретельно приховувала від дітей, у часи війни й окупації. Маленькі радощі й прикрощі, потаємні думки, дитячі образи та щира сповідь жінки, що боялася любити. Минуло стільки років. Лишилося стільки запитань. Відповіді на них – у цьому старому щоденнику. Настав час розкрити моторошні таємниці минулого.