Книги, які змінять погляд на життя

 Книга, як добрий товариш – завжди дасть слушну пораду, розкриє правду, дозволяючи поглянути на світ з широко розплющеними очима. Кожен раз, відкриваючи книгу, людина потрапляє в "іншу" реальність. Така дійсність сповнена мрійливих образів та життєвих реалій. Література розвиває, надихає і змушує рухатися вперед. Однак є книги, які блискавично пронизують зсередини, назавжди змінюючи свідомість і погляд на навколишній світ. Ось деякі з них:

Михайло Коцюбинський "Тіні забутих предків"

"Тіні забутих предків" – повість Михайла Коцюбинського, написана під враженням його перебування на Гуцульщині. У творі зображене ідеальне кохання, яке, проходячи через життєві випробування, не втрачає своєї сили, не нищиться, не зникає, а навпаки, загартовується, стає міцнішим, щоб поєднатися в смерті. У коханні поєднуються життя і смерть, реальність і міфічний світ. Яскраво передано побут і життя гуцулів.

Марія Матіос "Солодка Даруся" 

 

 У цій драмі "на три життя" немає нічого однозначного: ні персонажів, ні обставин, ні розв’язки. В романі немає епохальних людей чи подій, позитивних чи негативних героїв, але, як стверджує критика, "коли читаєш цю книгу, болить серце". Саме сімейна сага, чим насправді є "Солодка Даруся", витворює правдивий дух минулої епохи, "родимі знаки" якої дотепер заважають частині сучасного суспільства сприймати українську історію без купюр, цензури і дратівливості. Глибокий психологізм, складний сюжет за принципом "реверсу" та розкішна мова створюють надзвичайно привабливе прозоре полотно.

Іван Багряний "Тигролови"

 Авантюрно-пригодницький роман, що не втрачає своєї актуальності й сьогодні. Динамічність сюжету, романтичність стилю, символіка, гуманістична ідея перемоги добра над злом – усе це вдало поєднується в романі. Сильний тип української людини – головний герой Івана Багряного. Сюжетна канва роману побудована навколо двох постатей – Григорія Многогрішного і майора НКВС Медвина. Їх двобій – це боротьба Людини із світом пітьми і пекла. Автор, як очевидець, змальовує страшні картини знущання над людьми, приниження їх людської гідності, насильства, приреченості на забуття в пеклі концтаборів.

Ярослав Мельник "Чому я не втомлююся жити" 

 Збірка "Чому я не втомлююся жити" містить одинадцяти оповідань про буття і різні втілення Бога. Наскрізним у всій збірці є образ терезів, на одній чаші яких лежать смерть, божевілля, самотність, а на іншій – життєва енергія, творчість, любов. Герої в оповіданнях намагаються знайти рівновагу,  яка не дасть світу перетворитись із врівноваженого космосу на хаос. Очевидно, за цією гармонією у Всесвіті має стежити Бог або якась інша трансцендентна сила. Власне, в пошуках цієї сили й перебувають всі герої книжки. 

 Ґабріель Ґарсія Маркес "Сто років самотності"

 Ця книга вважається шедевром Ґабріеля Ґарсія Маркеса, метафоричним описом історії Колумбії. Роман написаний в стилі “магічного реалізму”, тобто герої твору спокійно собі можуть говорити з мертвими пращурами, або піднятися одного дня з простирадлами і полетіти назавжди не зрозуміло куди. “Магічний реалізм” проявляється у дивовижному сплетінні побутового і міфологічного, казкового і рутинного, плотського і духовного. Цікаво, що "Сто років самотності" часто називають метафоричним переосмисленням історії Колумбії.

Оскар Вайльд "Портрет Доріана Грея"

 

 У романі автор зачіпає важливі проблеми, пов’язані з культурними, соціальними та міжособистісними аспектами людських взаємовідносин. Зокрема, Оскар Вайльд через створені ним художні образи розкриває взаємозв’язок між мистецтвом і внутрішнім світом людини. Письменник намагається створити атмосферу прекрасного, відчуття краси через саму манеру висловлюватися. Він постійно вражає читача, вивертаючи сталі уявлення й поняття.

Річард Бах "Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон" 

 Повість-притча розповідає про те, як важливо мати внутрішній стрижень, і йти за своєю мрією. Про те, що у кожного є "крила", тільки багато хто чомусь забувають про їх існування. Про високі цілі і духовні цінності, про прагнення рухатися вперед, навіть якщо проти тебе більшість. Про те, як складно і водночас прекрасно плисти проти течії, про пізнання істини і набуття щастя. Все це переживе головний герой — чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон.

Еріх Марія Ремарк "Три товариші"

 Роман допомагає усвідомити, що в світі є щось важливіше за гроші та кар’єру – дружба, яка може творити чудо, змінюючи людей. Спогади про війну мучать Роберта Локампа, одного з головних героїв повісті, який втратив свою кохану. Але братерство, що утворилося під час війни, згуртувало трьох товаришів, готових на все заради дружби. Незважаючи на безліч смертей, червоною лінією в книзі проходить тема жаги до життя.