Це лише від дорослих можна почути: "Не люблю читати/дивитися жахи, від них не можу спати". Діти ж – створіння складніші: те, що їх лякає, водночас неабияк їх причаровує. Тому історії про незвичайних істот і страшненьких монстрів серед дітлахів у пошані. Звісно ж,
ми не радимо шокувати ваших дітей "Сяйвом" Стівена Кінга чи "Американським психопатом" (ось тут – монстр так монстр!) Б. І. Елліса.
Але ось такі яскраві, написані з повагою до ніжної дитячої психіки і
просто-таки цікавезні історії про монстрів таки варто оселити на
книжковій поличці.
Марія Жученко "Абетка монстрів"
Ох, як не хочеться дітворі нидіти над буквариком, коли душа прагне забав і пригод! Щоби наука не видавалася величезним і нудним монстром, якого ніяк не подужаєш, можна обрати цю абетку. Адже вчити літери в компанії смішних монстреняток – значно веселіше! А на її сторінках ви знайдете їх силу-силенну, будь-якого кольору і форми. Багатоокі й багатохвості
милі монстри демонструють свої численні зуби в кумедних усмішках і
зовсім, зовсім не лякають. Натомість викликають бажання добряче їх пороздивлятися,
поперекривляти, а заразом – повторити букви, які вони представляють.
Хтозна, може, такі нестандартні персонажі – значно ефективніші в справі навчання малюків, ніж стандартні "абетківські" герої – акула, білочка, віслюк, горобчик…
Моріс Сендак "Там, де водяться дивовиська"
Ця найвідоміша у світі книжка-картинка особлива не своїм текстом (його в ній дуууже мало) і навіть не малюнками (їх більше і вони справді фантастичні), а відважним героєм і прекрасною ідеєю того, що й наймогутнішому у світі дивовиську потрібен хтось, хто б його любив. Отож,
головний герой цієї історії, маленький Макс зробив трохи шкоди, за що
був названий мамою "дивовиськом" і спроваджений до ліжка без вечері.
Тієї ж ночі з кімнатою сталося щось дивне, і хлопчик потрапив у край, де
водяться різноманітні дивовиська. Але Макс так рішуче з ними
поводиться, що ці створіння лякаються… його. І визнають Макса своїм
королем! Але й королям дивовиськ буває сумно. Й ось уже хлопчику не потрібен весь той веселий дикий рейвах, який вони зчиняли з дивовиськами, а хочеться просто додому, до мами…
Галина Ткачук "Тринадцять історій у темряві"
Скільки монстрів може зачаїтися в темряві?
Безліч! Галина Ткачук розповіла 13 історій про деяких із них, і вони
лише на перший погляд здаються страшними. Прозорий дядько й Серединожер, Риба-на-ніжках Коваленко й Балабоновий монстр, вовкулаки і Брехло Нещасне – усі вони помірно жахнючі, але й дещо недоладні, а тому – кумедні. Їх можна прогнати. Або пожаліти. Або навіть із ними подружитися. А ще можна написати свою страшну історію-про-монстра – для цього в книжці спеціально відведені вільні сторінки.
Павел Шпрут "Шкарпеткожери"
Дивна зовнішність, звичка нищити
людське майно, потаємне життя… Так, за цими ознаками шкарпеткожери – ще
ті монстри. Але ці істоти цілком доброзичливі й миролюбні
– хоча, звісно, серед них ведуться свої протистояння і плетуться
інтриги, та людям вони зазвичай не шкодять. Веселу трилогію про життя і пригоди цих милих
монстриків написав чеський письменник Павел Шрут, й українські читачі вже мають нагоду прочитати дві книги із трьох. У першій частині, яка так і
називається – "Шкарпеткожери", автор розказує про шкарпеткожерський
спосіб життя, знайомить із милим, але самотнім шкарпеткожерчиком
Хихотунцем, його кузенами Раміком і Туліком і розповідає, що буває, коли
ці істоти викривають себе перед людьми. Багато пригод, трохи небезпеки і
велика дружба – усе це знайдете в першій
книзі. А в другій, яка вийшла друком наприкінці 2017 р., на героїв
чекає ще більше пригод, не лише звичайних, а й екзотичних.
Клайв Баркер "Викрадач вічності"
Коли "дорослий" письменник і режисер, що зняв одну з найстрашніших кінострічок 80-х "Повсталий із пекла" береться за дитячу книгу, одразу зрозуміло, що без монстрів не обійдеться. Але починається все досить невинно. Десятирічний Гарві, якого дожирає лютнева нудьга, отримує несподіваний подарунок – запрошення в Дім Свят. Там завжди гарна погода, смачна їжа, море розваг, а пори року міняються впродовж дня – щовечора тут святкують Хелловін, а перед сном під різдвяною ялинкою знаходять омріяні подарунки. Здавалося б, бери й насолоджуйся, і ні про що не питай. Гарві спершу так і робить. Але потім помічає речі, які викликають тривогу й бажання повернутися додому. От тільки Дім просто так не відпускає своїх гостей…
Марцін Щигельський "За синіми дверима"
Іноді незвичайне й небезпечне ховається в найзвичайнісіньких
місцях. Отак і герой повісті Марціна Щигельського Лукаш знаходить за
синіми дверима колишньої маминої кімнати дивовижний сріблястий світ.
Спершу зачарований його незвичайною красою і спокоєм, хлопчик поступово
береться досліджувати це місце. Цікавість приводить його
до моторошного чоловіка на ім’я Кривавець, а згодом призводить до того,
що срібна – магія? Інфекція? – проникає у світ Лукаша й перетворює
його тітку на огидного павукоподібного монстра. Для порятунку звичної
реальності від загрози, що прийшла з-за синіх дверей, колишні вороги
об’єднуються і вирушають у відчайдушну й дуже небезпечну мандрівку.
Ніл Ґейман "Кораліна"
Певно, кожна
дитина інколи думає про те, що "от би мені інших батьків!". Бо свої
надто заклопотані/суворі/невеселі/тощо. Кораліні випадає нагода
пересвідчитися в тому, що "інші" – не означає "кращі". Якось, нудьгуючи вдома й досліджуючи нову оселю, дівчина потрапляє в дивний
світ. Тут вона зустрічає істот, як дві краплі схожих на своїх рідних
батьків, от тільки вони не зайняті нічим, окрім догоджання їй, а замість
очей мають… ґудзики. І дуже скоро виявиться, що "інші мама й тато" – це
отакі от монстри, готові на все, аби лишити Кораліну у своєму світі. Ця моторошна казочка від Ніла Геймана
– однозначно не для наймолодших дітлахів. Але підліткам, загартованим
фільмами жахів, вона точно припаде до смаку.
Джерело: Yakaboo