Книжки під час війни

 

 Війна кардинально змінила наше сприйняття реальності, навчила пристосовуватися до будь-яких змін та знаходити можливість розвиватися навіть у найбільш несприятливих умовах. Це стосується і сфери книговидання, що не тільки встояла, а і продовжує квітнути, ціною надзусиль радуючи читачів новинками від українських авторів. Про останніх і йтиме мова у цій добірці.

 Андрій Павловський 

"Небезпечне вчення"

  

 Ця збірка об'єднує історії людей, які звикли жити за власними правилами. Людям притаманно вигадувати власні закони та вчення, які вони вважають істинними. Вони живуть за цими установками, а коли перетинаються з правилами інших людей, часто потрапляють у непередбачувані ситуації. Відтак руйнуються шлюби або створюються нові сім'ї, люди знаходять або втрачають себе, відроджуючись або опиняючись на межі самогубства. У цих оповіданнях звучить важлива думка: ми є тим, що в нас у голові. Усі наші проблеми саме там...

 Василь Добрянський 

"Жереб"

  

 Вони двоє – давні друзі. Але проблема в тому, що один із них – начальник міської поліції, а другий – слідчий, який через важке поранення, отримане під час стрілянини в найпрестижнішому готелі, відсторонений від справ. А між тим, майбутнє обох героїв зараз цілком залежить від розкриття саме цієї трагедії, що, на перший погляд, виглядає стовідсотковим "глухарем"… Новий роман Василя Добрянського, визнаного майстра кримінальної прози, сповнений загадок, напруги та яскравих психологічних деталей, а примхливий сюжет здатен завести в глухий кут навіть досвідченого читача "поліційних трилерів".

 Євген Стеблівський
"Клич індички"

 

 Киянин Максим Гайдук, повернувшись додому із зони бойових дій на Донбасі, страждає від посттравматичного синдрому. Його особисте життя руйнується на очах, дружина подає на розлучення, він не може працювати в оточенні людей, які не мають воєнного досвіду, і жорстоко потерпає від нервових розладів. У пошуках зцілення герой вирушає до Бессарабії, де, за словами його загиб­лого бойового товариша, мешкає єдина людина, яка здатна йому допомогти, – і опиняється у вирі не менш небезпечних і складних подій, ніж ті, що йому довелося пережити у бойових обставинах…

Андрій Сем’янків
"Танці з кістками"

 

 Проста, на перший погляд, історія про патологоанатома-невдаху. Северина не цінують на роботі й мало платять, з особистим життям чоловіка відбувається щось незрозуміле, самооцінка на нулі. Тож перебуваючи практично на дні, він одразу ж хапається за можливість підзаробити. Так, пропозиція не зовсім легальна, так, навряд чи можна чекати чогось доброго від ринку трансплантації органів, але так спокусливо нарешті влаштувати собі забезпечене життя. Зрештою, Северин має забрати в уже мертвих людей якусь дрібничку, те, що їм і так не потрібно. Поки що у мертвих людей, поки що дрібничку.

 Макс Кідрук "Нові Темні Віки. 

Книга 1. Колонія"

 

 2141 рік. Людство на Землі ще не оговталося від хвороби клодис, що призвела до найбільшої за пів століття пандемії, коли з’являється новий патоген, який інфікує винятково вагітних жінок. Група вчених-імунологів намагається з’ясувати, що він таке і чи пов’язана його поява з нейтринними спалахами, зафіксованими довкола планети. Чисельність населення марсіанських Колоній перевищує сто тисяч мешканців, і третина з них – народжені на Марсі. Вони програють суперспеціалістам із Землі боротьбу за робочі місця в наукомісткій економіці Марса і змушені гарувати, мов раби, на низькокваліфікованих ручних роботах. Що більше їх сягає повноліття, то дужче вони прагнуть змін, не усвідомлюючи, що ці зміни ставлять під загрозу саме існування Колоній.