Як вести читацький щоденник?

 

 Розповідаємо, що таке щоденник читача та як його вести й оформити дітям різного віку.

Що таке щоденник читача?

 Читацький щоденник (щоденник читача) – це особистий журнал читача, у якому він записує інформацію про прочитані книги. Робота із таким щоденником допомагає читачам досліджувати свою читацьку активність, вести облік прочитаних книг та занотовувати назви книг, які варто прочитати.

 Робота із читацьким щоденником корисна всім: дітям молодшого шкільного віку такий щоденник дасть змогу вдосконалити свою читацьку активність та компетентність, старшим учням – навчитися аналізувати тексти, самотужки оцінюючи їх. Такий щоденник знадобиться і для підготовки до іспитів, адже допоможе швидко відновити в пам’яті сюжет та основні ідеї прочитаної книги. Для дорослих щоденник читача може стати способом по-новому зануритися у світ книг, навчитися писати відгуки та рецензії. Тому читацький щоденник має супроводжувати людину впродовж її навчання в школі чи університеті.

Як оформити перший читацький щоденник?

 Щоденник читача може стати способом запису думок, що виникають у результаті прочитаного. Що менша дитина, то простішою буде форма фіксації цих думок. Як виглядатиме такий щоденник, залежить від віку і навичок дитини. Привчати дитину вести читацький щоденник можна починаючи з її найперших прочитаних книг. При цьому для першачків не варто передбачати в такому щоденнику місце для розлогих записів і серйозних міркувань. 

 "Який висновок можна зробити з прочитаної книги?" – навіть цей пункт першокласникам може бути складно заповнити, і в результаті в них узагалі може зникнути інтерес до роботи із щоденником. Річ у тім, що усно дитина, найімовірніше, матиме, що сказати, а от навички формулювання думки на письмі в неї ще не сформовані. Тому діяти треба обережно і занадто не ускладнювати роботу із цим читацьким журналом, бо вона найперше має давати дитині задоволення, викликати цікавість.

 Так, багато писати дитина ще не в змозі. Але вона може обговорити з вами все щойно зазначене, а в щоденнику зобразити малюнок, який, на її погляд, відображає основну думку твору. Малювати можна героїв та все, із чим асоціюється прочитана історія. Біля малюнка додайте трохи місця і для запису. Така робота, разом з обговоренням прочитаного, може перетворитися на захопливий творчий проєкт. Ось, до прикладу, як 7-річні діти зобразили прочитане в книгах Л. Ф. Баума "Чарівник із країни Оз" та історії про тварин Р. Кіплінга.

 Малята можуть малювати карти історії, схематично зображуючи сюжет твору. Це можна робити в зошиті (альбомі) або ж на окремих аркушах. Дитині буде приємно переглядати таку добірку, у неї виникатиме бажання прочитати нову книгу, щоб швидше створити ще один власний шедевр.
 Візьміть до уваги, що дітям молодшого віку важко робити аналітичні висновки. Їхня оцінка має зазвичай емоційне забарвлення: сподобалося / не сподобалося/ дуже сподобалося. Нехай маля малює смайлик, щоб оцінити прочитаний текст, чи клеїть на аркуш наліпку. Із цією ж метою можна заповнювати щоденник у формі рейтингу прочитаних книг.

 Пропонуйте дитині уявити себе персонажем книги і передати головні ідеї від імені цього персонажа. Погляньте, як дівчинка зобразила Піноккіо і написала текст від його імені.

Як вести щоденник читача учням 3–4 класів?

 Стиль оформлення читацького щоденника залежатиме від мети, яку ставить дорослий, долучаючи дитину до такої діяльності. Щоб фіксувати прочитаний матеріал, достатньо лаконічної таблички-переліку, де дитина нотуватиме прізвище та ім'я автора, назву твору і дату прочитання. Для такої ж мети радимо використати читацький календар, у якому можна позначати кількість прочитаних сторінок, щоб відстежувати читацький прогрес.

 Гарна ідея – фіксувати прочитані книги у формі книжкової полиці. Щоб її заповнити, треба, прочитавши чергову книгу, вирізати невеличкий паперовий прямокутник (символізує корінець книги), написати на ньому назву книги й приклеїти на імпровізовану полицю.

 А ось аркуш із такого читацького журналу можна використовувати як повноцінний щоденник читача, фіксуючи основні моменти змісту прочитаної книги.

 Окрім того, читацький щоденник можна вести у формі:
 1) добірки аркушів із заповненими блок-схемами аналізу книг або ж картою запитань до книги. Дитина навчиться об'єднувати зміст в окремі смислові блоки, робити висновки, визначати персонажів твору;

 2) міркувань про прочитане, фіксуючи свої думки на спеціальному аркуші;

 3) відгуку на книгу, що навчить дитину конструктивно аналізувати.
 3-тьо- і 4-ники у змозі вести щоденник читача, роблячи більшу кількість записів, у яких вони висловлюють власні погляди. Додайте у читацький щоденник дитини одне-два такі запитання: чим мені запам’яталася ця книга? яка основна ідея книги? із чим я не погоджуюся? які б запитання я б хотів/хотіла поставити автору книги? про що мені хочеться запитати в головного героя? кого з персонажів я б замінив у творі й на кого? чи є у книзі персонаж, який справді захопив мою увагу?
 Аналіз книг великого обсягу можна об'єднати в декілька частин, наприклад, фіксувати головне в кожному розділі окремо. Запропонуйте дитині передбачити розвиток подій у книзі. Це спонукає її неабияк зосередитися на змісті прочитаного, та й уяву потренує.
 Створення читацького щоденника вчитиме дитину давати власні оцінки прочитаним книгам, вона зможе набути навички усвідомленого зв’язного письма, розвиватиме вміння формулювати думку, аналізувати й узагальнювати, виокремлювати головне в текстах. Погодьтеся, користі чимало. І якщо підійти до цієї роботи тонко, креативно і з любов'ю, то вона може стати однією з улюблених активностей школяра. А ще – допоможе дитині більше полюбити книги та читання, оскільки дитина поступово вчитиметься розуміти, що саме їй подобається читати і, відповідно, вибиратиме книги, які даватимуть їй насолоду і пробуджуватимуть ще більше бажання читати. А це і є основною метою.  

 Джерело: Розвиток дитини