7 книжок про 

домашніх тварин

 

  Домашні тварини настільки давно стали невід'ємною частиною життя людини, що про те, як і коли почалося їхнє одомашнення неможливо дізнатися. Захопливі, мудрі й дотепні казки про тварин завжди користувалися популярністю серед слухачів, і сьогодні у творах багатьох авторів зринають лапи і хвости. Історії про домашніх улюбленців – особлива категорія книжок, котрі зворушують і вчать любові до ближнього – меншого, беззахистнішого, але відданого друга. Часом вони смішні й дивакуваті, часом – щемкі й болісні, але завжди промовляють до самого серця. Наступний перелік містить історії на будь-який смак: серйозні й кумедні, для дітей і для дорослих, зарубіжну класику та українські новинки.

Вірджинія Вулф "Флаш"

  Молодий спанієль Флаш подарований міс Баррет її подругою міс Мітфорд. Разом зі своєю господинею Флаш розділяє її самітництво в будинку батька Елізабет на Уімпол-стріт. Він стає свідком роману міс Баррет і Роберта Браунінга. Вулф написала "Флаша" в 1933 році, після складної роботи над біографією свого друга Роджера Фрая. "Флаш" – це роман-розвага, написаний дотепно й без претензій на лаври. "Флаш" – це оригінально сконструйована історія Елізабет і Роберта Браунінґів, подорож у часі до стриманої вікторіанської Англії та сонячної волелюбної Італії. На долю чарівного Флаша випадає чимало пригод і поневірянь, роки затворництва в задушливій лондонській спальні, чемні паркові прогулянки на повідку, жахіття доґнепінгу посеред розбійницього кубла, мандри дорогами і водою, радощі та підступи флорентійської собачої свободи, калейдоскоп чуттів і почуттів, знайомства, ревнощі, зневіра, примирення, відданість, а, понад усе, особлива, притаманна хіба що тваринам, безумовна любов.

Вікторія Амеліна "Дім для Дома" 

  Головний герой – пес Домінік. Скорочено Дом. Він же і оповідач. Цуценям собака потрапляє до чоловіка, котрого називає Господарем. Пес кумедно виглядає ззовні, має дефекти і не дуже вправно робить те, що йому наказують. Одним словом – пудель. Можливо, порода стала головною причиною, чому хазяїн віддав собаку донці. Найголовніші події в житті Домініка починаються, коли він потрапляє до сім’ї Ціликів. Спочатку собаці не подобається ні відношення до нього, ні їжа. З кожним місяцем він чекає повернення Господаря, але вже потроху звикає до нової родини. Пес розуміє, що люди, з якими він мешкає, дивакуваті, але непогані. Де ж тоді знаходиться справжній дім: тут, у Львові, чи там, у Новерську? Над цим питанням головний герой довго розмірковує.

Оксана Лущевська "Бігль старший"

  Коля мріє про пса і дружить із сусідом дядьком Мироном, щоправда, кличе його "дядь Роном" – по-гарріпоттерівськи. Дядь Рон має колекцію дерев’яних качок і кличе Колю "Кольком" або "Колючкою". Батьки хлопця не дозволяють завести вдома собаку, інша справа – дядь Рон: йому нікого не треба питати, от тільки сам він каже, що вже застарий, аби піклуватися про тварину. Та одного осіннього дня Колька знаходить симпатичного старенького бездомного пса – на вигляд, майже бігля. Саме такого друга треба дядь Ронові, але чи зважиться він узяти до себе пса? "Бігль старший" – невеличка, дотепна і зворушлива історія про незвичайну дружбу і звичайну турботу, а ще про старість, котра якщо навіть і "не радість" – зовсім необов’язково має минати на самоті. 

Енн Файн "Щоденник кота-вбивці"

  Кіт Тафі – природжений мисливець, ненажера, хитрун та першорядний розбишака, і йому є що розповісти про життя поруч із людьми, на що пожалітися, і в чому, так би мовити, зізнатися. Бо, кіт, як не крути, убивця. Щоправда, далеко не все в чому Тафі обвинувачують, він дійсно скоїв. Трапляються, часом, непорозуміння (скажімо, із кроликом), а люди одразу здіймають галас і вішають на бідолаху огидні ярлики. Здається, авторці Енн Файн дійсно вдалося проникнути в котячі думки: наратив Тафі вельми унікальний, як і годиться котові – іронічний, зверхній, а ще запаморочливо смішний. Зі свого боку, графіка Катерини Слонової тільки підкреслює чорногуморний, цинічний настрій тексту й гарно лягає в рукописний стиль подачі. 

Доді Сміт "101 далматинець"

  Пан та пані Любенькі – щасливе подружжя, подвійно втішене, що їхні далматинці Леді та Понґо також закохані одне в одного. Щастя їхнє множиться в п’ятнадцятеро, коли в домі з’являються малі цуценята, але підступна монохромо-фешн-маніячка Лютелла де Явол має свої плани на плямистих красунчиків, точніше – на їхнє м’яке хутро. Тож далі на героїв-людей і героїв-тварин чекають викрадення й перегони, карколомні пригоди і випробування, а на читачів – сто й один відсоток задоволення. І зауважте, книжка має значно більше родзинок, аніж усі її кіноверсії. 

Пол Гелліко "Томасина"

  Ендрю Мак-Дьюї працює ветеринаром, проте не любить ані своєї професії, ані тварин, адже він мріяв бути справжнім лікарем і рятувати життя людям. А ще в нього померла дружина, і цього виявилося достатньо, щоби зовсім зламати Ендрю, озлобити, поселити в його душі зневіру. Він навіть не помічає, як коїть страшне лихо, віднімаючи у власної доньки улюблену кішку Томасину. На щастя, поруч живуть друзі і просто люди, небайдужі до чужого горя, здатні зробити все, аби зігріти самотнє зневірене серце. А ще, кожен заслуговує на диво, особливо маленька руда дівчинка, зажурена втратою чарівної рудої киці.

Ерін Гантер "Коти-вояки. На волю!"

   Сюжет першої книги "Коти-вояки. На волю!" розповідає про життя домашнього котика, який утік від своїх господарів на волю – у дикий і небезпечний ліс. У хащах незайманого лісу дикі племена котів відчайдушно змагаються за свою територію і за право вижити. Що станеться з рудим кошенятком, яке опинилося в самісінькому центрі цих котячих війн? Тут його точно ніхто не погладить по загривку і не нагодує смачною їжею. У нього є вибір: або повернутися назад і бути живою іграшкою, або випустити на волю свої дикі інстинкти і стати справжнім вояком Клану…

  Джерело: Yakaboo