Е-підручники роблять 

нас дурнішими?

  Із кожним роком кількість книг в університетських бібліотеках зменшується, бо поширенішими стають їхні електронні версії. Саме останнім нині надають перевагу студенти. Чи впливає формат тексту на те, як ми його сприймаємо, і чи можна навчитися  краще засвоювати й відтворювати прочитане? Інформація краще фіксується в пам’яті, якщо людина читає її з паперу, ніж з екрана планшета чи іншого гаджета. Чому так? Адже текст той же, відрізняється хіба його формат. Аби відповісти на це запитання, вченим довелося провести не одне дослідження. 

  Жуйте свою їжу. 
  Така метафора дуже доречна, адже читання – як споживання їжі. Чим ретельніше жуватимемо продукти, тим краще наш організм їх засвоїть. Читання друкованої версії книги сприяє глибшому й ефективнішому усвідомленню інформації, бо сприймання тексту з екранів втомлює зір і робить важчою навігацію текстом, яка гальмує обробку отриманих відомостей.

  Когнітивні дослідження показали, що від вибору способу читання залежать психічні процеси, що відбуваються в мозку. Під час читання можна створити сильний візуальний образ, пов’язаний із текстом, міркувати про мотивацію персонажів, поєднувати текст із особистим досвідом, формувати власну думку, помічати його естетичні характеристики тощо.
  Одна й та ж інформація може викликати різні думки залежно від пізнавальних цілей, які ставить перед собою читач. Хтось, наприклад, прагне створити в уяві яскравий образ персонажа, тож звертає увагу на його характеристики,  а хтось – краще зрозуміти певні судження героїв твору, тому зосереджується на їхніх словах і міркуваннях.  Коли є конкретна мета, інформація довше та краще триматиметься в пам’яті. Якщо читачеві перед самим читанням поставити завдання, до прикладу, описати враження від персонажів, а не запам’ятати якусь частину тексту, він зможе організувати інформацію у своєму мозку менш хаотично. Тоді вдасться пригадати більше відомостей і краще відтворити їх згодом.
  Пізнавальна мета може також бути ненавмисно викликана сигналами, які ніколи навіть не з’являлись у свідомості читача. Якщо особу одного разу попросять сформувати враження від персонажа, про якого вона читає, вона несвідомо робитиме це надалі й зосереджуватиме увагу лише на певних елементах тексту.

  Нагромадження інформації.

  Усі тонкі сигнали, що нас оточують, час від часу впливають на наші пізнавальні цілі. В експерименті Університету Дюка суб’єкти, які часто бачили логотип Apple, показали кращі результати в тесті на креативність, ніж ті, кому більше до вподоби логотип IBM. Імовірно, так сталося тому, що корпорація Apple була успішнішою, переплітаючи свій бренд із поняттям креативності.

  А дослідження Принстонського університету показали: коли люди читають опис продукту, написаний важким для сприйняття шрифтом, вони оцінюють продукт ретельніше, ніж тоді, коли інформація представлена комфортним для читання шрифтом. Тож чим доступніша інформація, тим краще ми її сприймаємо, не напружуючи своїх когнітивних здібностей.

  Дослідники пізнавальних цілей пропонують новий погляд на читання того ж тексту в різних форматах і стилях. Так, друкований підручник у товстій обкладинці може бути потужним сигналом, що неабияк впливає на нашу пізнавальну активність. Ця активність дуже відрізнятиметься від тієї, яку проявимо, коли будемо читати Твіттер чи любовний роман у м’якій обкладинці. Асоціювання підручника з аудиторіями чи навчальним процесом активізує аналітичне мислення. Це змушує вас вникати в текст, який читаєте, перечитувати його, якщо чогось не зрозуміли, і тестувати себе на рівень володіння матеріалом.

  Дизайн тексту повинен підштовхувати читачів до розумової діяльності. Тут е-підручники програють книгам, бо в електронних версіях часто нехтують ілюстраціями та схемами, що, безумовно, впливає на сприйняття матеріалу. Таким чином оформлення тексту дає нам несвідомий сигнал ще до того, як ми почали сприймати інформацію.

  Джерело: Studway