ВАС ВІТАЄ БІБЛІОТЕКА-ФІЛІЯ №3 ЦЕНТРАЛІЗОВАНОЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

вівторок, 22 серпня 2017 р.

Добірка маловідомих антиутопій
  Є відомі антиутопії, що прогриміли на весь світ. Наприклад Орвелла або Гакслі. Та ми вирішили показати, які ж є маловідомі, проте гідні книги цього жанру. Готові глянути в суть суспільного механізму? Приголомшитись аналізом реальних суспільних процесів? І до дискомфортних передбачень майбутнього? Ми пропонуємо вам антиутопії, дійсно варті уваги широкого загалу.
Володимир Винниченко "Сонячна машина"
  Це перший науково-фантастичний твір в українській літературі. Центральним у романі є найдосконаліший винахід – сонячна машина, яка може діяти лише з допомогою людської енергії, без якої не видобути чарівної їжі. Цей момент у творі, за задумом автора, є викривальним і демонструє головний принцип соціалізму "хто не працює, той не їсть". На сторінках книги також гостро та сатирично зображаються керівники фінансово-промислового капіталу. У романі без перебільшення показано, що людина, яка прагне стати Богом, у результаті перетворюється на примітивне створіння. Роман був застереженням від небезпеки, що приховувалась у сучасному суспільстві інженерної думки, яке пропагувало примітивне споживання і призвело до нівелювання людської особистості.
Станіслав Лем "Футурологічний конгрес"
  Науково-фантастичний роман Станіслава Лема, опублікований у 1971 р. у збірці "Безсоння", який вписується в цикл "Зоряних щоденників". Головним героєм, а також оповідачем, виступає зоряний мандрівник Ійон Тихий головна постать для всіх творів циклу. Він бере участь у Восьмому всесвітньому футурологічному конгресі, який присвячений проблемі перенаселення в надзвичайно нестабільному світі. Під личиною галюциногенного шаленства ховається роман-попередження, що обігрує конфлікти теперішнього та перебільшує їх, доводячи до абсурду, проектує сучасну реальність на монструозний варіант можливого майбутнього. Автор звертає увагу читача на проблеми недалекоглядності політиків та відторгнення ними загальнолюдських принципів. Під блискучою зовнішньою обгорткою одурманеного пігулками суспільства немає нічого, крім розрухи, спустошення і приреченості.
Джек Лондон "Залізна п’ята"
  Роман-антиутопію американського письменника вперше було опубліковано у 1908 р. Це автобіографічний наратив журналістки ХХ ст. Евіс Евергард. Евіс досліджує життя різних робітників. Те, що вона побачила, виявилось жахливим. Тим часом у країні повністю зникають дрібні підприємства, не витримуючи конкуренції. Посилюється влада олігархів, що призводить до повстання фермерів, яке жорстоко придушується армією. Багатії підкупають всіх, хто може їм знадобитися в боротьбі за владу. Звичайні робітники лишаються на межі виживання, у їхній спільноті зникає поняття культури, а замість грошей їм видають пайки. Варто відмітити, що саме в "Залізній п’яті" вперше була використана тема олігархії як політично-фінансового конгломерату.
Кадзуо Ішіґуро "Не відпускай мене"
  Це історія з елементами наукової фантастики та антиутопії, історія про пошук відповідей, любов, дружбу, пам’ять, надію і призначення. Кеті, головна героїня роману, намагається зрозуміти та прийняти своє дитинство у привілейованій школі-інтернаті Гейлшем. Вона прагне осягти свою інакшість та обране для самої Кеті і її найближчих друзів призначення бути донором. Це історія, яка складається зі спогадів, відчуттів, одкровень, які поволі складаються у цілісну картину світу. Це роман-застереження про те, що в недалекому майбутньому описані події можуть стати реальністю. І насамперед це глибоко психологічна історія про цілком реальну і незмінну людську душу, про крихкість життя.
Тарас Антипович "Помирана"
  Твір Тараса Антиповича це вдумливий роман-дистопія, який засобами макабричної сатири розкриває драму зашореного розуму. Герої, чиє існування кероване міфами, ворожі до Іншого і безжальні одне до одного, але водночас не позбавлені надії. У закіптюженій порожнечі їхніх днів раз по раз проблискує те, чого вони бояться найбільше: шанс на краще життя. Шанс позбутись ненависті до тих, хто "по інший бік". Шанс вирватися за "колючку" власноруч виплеканого пекла.
Ярослав Мельник "Маша, або Постфашизм"
  Четверте тисячоліття. Журналіст "Голосу Рейху" несподівано закохується в самку стора одну з істот, які мають людське тіло, але яких не вважають за людей і стає на шлях боротьби за право сторів називатися людьми. Але чи вдасться герою і його соратникам врятуватися від постфашистів? Вони втікають від переслідування в гори, де на них чекають страшні та романтичні пригоди і вічна туга за людською рівністю та свободою. В гостросюжетному футуристичному романі відомого українського письменника стрімка інтрига й вражаючі сцени поєднані з боротьбою ідей та сильним гуманістичним пафосом. Це перший в Україні інтелектуальний трилер про витоки людської жорстокості.
Карін Боє "Каллокаїн"
  Роман шведської письменниці, що був виданий у 1940 р. "Каллокаїн" розповідає про тоталітарне суспільство майбутнього. Абсолютний контроль над людьми, робота на благо держави з 7 років… У суспільстві панує ідея про те, що особистість повністю належить системі. Карін Боє змальовує доволі гнітючу картину. Головний герой книги – хімік Лео Каль – створює сироватку правди і навіть не здогадується, як вона змінить все навколо. За той час, поки речовину тестують на людях, головний герой розуміє, що не всі громадяни Всесвітньої держави мислять загальноприйнятими категоріями. Деякі з них переконані в тому, що є інша держава, де панують любов, дружба й свобода. 
  Джерело: Друг Читача